Токи
Токи́ — село в Україні, у Скориківській сільській громаді Тернопільського району Тернопільської області. Адміністративний центр колишньої Токівської сільської ради .
село Токи | |||
---|---|---|---|
| |||
Замок село Токи | |||
Країна | Україна | ||
Область | Тернопільська область | ||
Район | Тернопільський район | ||
Тер. громада | Скориківська сільська громада | ||
Код КАТОТТГ | UA61040450210099997 | ||
Основні дані | |||
Засноване | 1772[1] | ||
Населення | 1172 | ||
Площа | 5.509 км² | ||
Густота населення | 216.74 осіб/км² | ||
Поштовий індекс | 47823 | ||
Телефонний код | +380 3543 | ||
Географічні дані | |||
Географічні координати | 49°38′3″ пн. ш. 26°13′17″ сх. д. / 49.63417° пн. ш. 26.22139° сх. д. | ||
Місцева влада | |||
Адреса ради | 47814, Тернопільська обл, Тернопільський р-н, с Скорики, вул Богдана Хмельницького 1б | ||
Карта | |||
Мапа | |||
|
Населення — 970 особи станом на 2022 рік. Налічується приблизно 500 дворів. Межує із селами Воробіївка та Пальчинці. Розташоване на правому березі річки Збруч.
У селі є сірчані джерела.
Назва
ред.В історичних джерелах 1741 року передмістя містечка Ожигівці (нині с. Ожигівці Волочиського району Хмельницької області), відомого з 1430 р., на якому були господарства-токи і жили люди, вперше згадується як село Токи у презенті князя Михайла Корибута Вишнівецького на призначення священика до місцевого храму Преображення.
Символіка
ред.Герб
ред.Затверджений 20 березня 2006 р. рішенням №132 сесії сільської ради[2].
Автори — С.В.Ткачов, В.М.Напиткін.
На лазуровому полі на пониженій зеленій нитяній балці срібна мурована башта з відчиненою брамою і піднятим на двох ланцюгах мостом, супроводжувана угорі золотою шестикутною пробитою зіркою, над якою золотий десятираменний хрест на вигнутій дузі. У червоних бічниках золотом та сріблом візерунок токівського килима. Щит обрамований декоративним картушем i увінчаний золотою сільською короною.
На історичній печатці селища (1894 р.) вміщено типовий для тогочасної емблематики громад Галичини символ: зображення косаря, що несе на плечі косу. Довкола напис: «ЗВЕРХНÔСТЬ ГРОМАДСКА ТОКИ»[3].
Історія
ред.Поблизу села виявлено археологічні пам'ятки черняхівської культури.
За першим поділом Речі Посполитої у 1772 році, коли галицькі землі відійшли до Австрійської імперії, східним кордоном якої став Збруч, Токи відійшли до неї, а Ожигівці, у дев'яностих роках XVIII століття, увійшли до складу Російської імперії.
Діяли товариства «Просвіта», «Луг», «Сокіл», «Сільський господар», «Союз українок», «Каменярі», Братство тверезості та кооператива.
На початок 20 ст. село — осередок килимарства.
1944 р. у Токах розміщувався штаб 1-го Українського фронту; відбулася нарада письменників-фронтовиків.
Релігія
ред.- церква Преображення Господнього (1902, кам'яна, зберігається чудотворна ікона Розп'яття Христа-Спасителя, відома від 17 ст.),
- церква Воздвиження Чесного Хреста Господнього (2008, кам'яна. УГКЦ),
- «фігура» на честь заснування Товариства тверезості (1862).
Пам'ятки
ред.Збереглися залишки Токівського замку князів Збаразьких і Вишнівецьких (побудований 1570-ті).
Споруджено сонячний годинник (1907, мурований), пам'ятники воїнам-односельцям, полеглим у німецько-радянській війні (1970), Т. Шевченку (1991), насипано символічну могилу Борцям за волю України (2002, відновл.).
Соціальна сфера
ред.Працюють ЗОШ 1-3 ступ., Будинок культури, бібліотека, амбулаторія загальної практики сімейної медицини, геріатричний відділ. тер. центру соц. обслугов. пенсіонерів та одиноких непрацездатних громадян (від 1999), дошкільний заклад, відділення зв'язку, аптека, торгові заклади.
Відомі люди
ред.Народилися
ред.- Єфрем Гасай — український історик, краєзнавець, журналіст;
- Петро Гасай — український військовий журналіст, підполковник Збройних сил України;
- Владислав Рубін — український релігійний діяч;
- Зеновій Флінта — український художник;
- Антін Малюца — український художник;
- Михайло Головко — депутат Верховної Ради України 7-го скликання по виборчому округу № 164.
Перебували
ред.- перебували Іван Франко (1888, 1912).
- митрополит Андрей Шептицький (1906).
Світлини
ред.Примітки
ред.- ↑ ВРУ
- ↑ Українська геральдика
- ↑ ЦДІА України у м. Львові. - Ф. 178. - Опис 2. - Спр. 432. - Арк. 21.
Література
ред.- М. Безкоровайна, Є. Гасай. Токи // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — 708 с. — ISBN 978-966-528-279-2. — С. 458.
- Є. Гасай. Село Токи та його околиці: історико-краєзнавчий нарис. — Тернопіль, 1992.
- Є. Гасай. Пам'ять Токів та їх околиць. — Тернопіль, 2009.
- Toki (2) // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1892. — Т. XII. — S. 361. (пол.). — S. 361—362. (пол.)
Посилання
ред.- http://www.castles.com.ua/n2n.html
- Токівський (Ожиговецький) замок на www.zamki-kreposti.com.ua (рос.)
- https://web.archive.org/web/20090324012702/http://www.travelua.com.ua/ternopilska_toki.html
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |