Транс-Середземноморський газопровід
44°36′29″ пн. ш. 11°30′02″ сх. д. / 44.607999° пн. ш. 11.500422° сх. д.
| Транс-Середземноморський газопровід | |
 | |
| Країна |
 Алжир,  Туніс і  Італія |
|---|---|
 | |
 Транс-Середземноморський газопровід у Вікісховищі | |
Транс-Середземноморський газопровід (трубопровід Енріко Маттеї) – магістральний газопровід, що забезпечує поставки ресурсу з Алжиру до Італії, а також Тунісу та Словенії.
Система бере початок на найбільшому алжирському родовищі Хассі Р'Мель, потім перетинає Туніс, Туніську протоку, Сицилію і йде далі до континентальної Італії. Загальна довжина маршруту становить 2475 км, з яких на територію Алжиру припадає 549 км.
Алжирська ділянка складається з трьох ниток, виконаних в діаметрі 1200 мм:
– GO1, яка стала до ладу в 1982-му та має річну потужність у 17,7 млрд м3;
– GO2, що була введена в 1986-му та має річну потужність у 8,8 млрд м3;
– GO3, яка ввели в експлуатацію у 2010-му із показником 7 млрд м3, що довело загальну пропускну здатність системи до 33,5 млрд м3 на рік.[1][2]
Від алжирської ділянки починається рід відгалужень, зокрема, введена в 2014-му перемичка довжиною 16 км та діаметром 500 мм до ТЕС Лабрег, перемичка Ель-Ауш – Сіді-Окба, газопроводи до насосних станцій SP1 та SP3.
Примітки
ред.- ↑ Algeria opens new Trans-Med gas pipeline section. Magharebia.com. 1 березня 2010.
- ↑ TRABELSI.Abderraouf (PDF).
Література
ред.- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2013. — Т. 3 : С — Я. — 644 с.
- Mark H. Hayes: The Transmed and Maghreb projects. In: David G. Victor, Amy M. Jaffe, Mark H. Hayes (Hrsg.): Natural Gas and Geopolitics: From 1970 to 2040. Cambridge University Press, 2006, ISBN 1-139-45902-3, S. 48 ff. (eingeschränkte Vorschau in der Google-Buchsuche).