Трухмени
Трухме́ни (туркм. ставропол түркменлери, інакше ставропольські туркмени, трухмяни, самоназва — туркмен) — етнографіча та субетнічна група у складі туркменів на Північному Кавказі.
Розселення
ред.Трухмени проживаюють у північно-східній частині Ставропольського краю (Туркменський і північ Нефтекумського районів) Російської Федерації. Традиційно трухменів, як під час перепису населення Росії 2002 року, зараховують до туркменів. Згідно з його даними у Ставропольському краї проживало 13,9 тис. туркменів (трухменів).
Мова
ред.Мова трухменів є діалектом туркменської мови, з помітним впливом мови ногайців, з кочів'ями яких межували трухменські.
Історія
ред.Пращури трухменів були переселені калмиками на Північний Кавказ наприкінці XVII — на початку XVIII століть з півострову Мангишлак. У культурі і побуті трухменів попри туркменську основу багато від народів-сусідів Північного Кавказу. Поділяються на три племені (тайпи): союнаджі, ігдир, човдур[1].
У 1825 році утворене Туркменське приставство, у 1917 році — Туркменський повіт. У 1917 році трухмени увійшли до складу Союзу об'єднаних горців, який у 1918 році проголосив Горську республіку. Представляв їх у Союзі Ніязікеєв Ереджей Алі.
У перші роки радянської влади трухмени піддавалися грабункам сусідніх селян як «ворожа нація», через що народ був поставлений на межу виживання[1].
У 1925 році був створений Туркменський національний район Ставропілля. Статус національного був знятий у 1930-х роках, у 1956 році район було розформовано, у 1970 — відновлено. У 1927 році була здійснена спроба сконцентрувати туркменське населення навколо села Літня ставка, чого частина трухменів уникла, кочуючи у східному напрямку. У період коренізації почали діяти національні школи, у 1930-х районна газета виходила туркменською мовою. Викладання туркменської мови в школах остаточно припинилося у 1965 році[1].
З 1990-х років діє національна організація «Ватан» (Батьківщина), налагоджені зв'язки з Туркменістаном. У 2000-ні роки туркменська мова не викладалася, видань нею у районі не існувало, проте трухмени дивилися супутникові телепередачі з Туркменістану. Незважаючи на практично повну двомовність, туркменська мова зберігається у молоді. Діють традиційні ради старійшин, спостерігається міжплеменна боротьба за владу[1].
У наші дні серед трухменської молоді поширений виїзд на заробітки у нафтогазовидобувні регіони[1].
Демографія
ред.Динаміка чисельності ставропольських трухменів за 1959—2010 рр.
Рік перепису | Чисельність | Частка у населенні |
1959 | 5 856 | 0,4 % |
1970 | 8 240 | 0,4 % |
1979 | 9 345 | 0,4 % |
1989 | 11 133 | 0,5 % |
2002 | 13 937 | 0,5 % |
2010 | 15 048 | 0,5 % |
Рідна мова туркменів Ставропольського краю за переписом 2010 р.
- Туркменська — 94,9 %
- Російська — 4,2 %
Населені пункти Ставропольського краю, де за переписом 2002 року трухмени становили більшість населення
Населений пункт | Район | Населення, 2002 р. | в тому числі туркменів |
аул Кок-Бас | Нефтекумський район | 335 | 99,1 % |
аул Шарахалсун | Туркменський район | 1554 | 97,9 % |
аул Едельбай | Благодарненський район | 1287 | 95,2 % |
аул Махач-Аул | Нефтекумський район | 319 | 95,0 % |
аул Сабан-Антуста | Туркменський район | 871 | 94,8 % |
аул Юсуп-Кулацький | Іпатовський район | 740 | 92,2 % |
аул Башанта | Арзгірський район | 415 | 91,6 % |
аул Уллубі-Юрт | Нефтекумський район | 764 | 89,5 % |
аул Чур | Туркменський район | 781 | 89,4 % |
аул Маштак-Кулак | Туркменський район | 346 | 84,7 % |
аул Нижній Барханчак | Іпатовський район | 337 | 84,0 % |
с. Озек-Суат | Нефтекумський район | 2264 | 72,3 % |
аул Верхній Барханчак | Іпатовський район | 427 | 54,6 % |
аул Абдул-Гази | Нефтекумський район | 670 | 52,5 % |
Примітки
ред.- ↑ а б в г д Ольга Брусина. ЭТНИЧЕСКАЯ ГРУППА В МНОГОНАЦИОНАЛЬНОМ ОКРУЖЕНИИ: ПОЛЕВЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ СРЕДИ ТУРКМЕН ЮГА РОССИИ (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 21 травня 2015. Процитовано 25 вересня 2015. [Архівовано 2015-05-21 у Wayback Machine.]
Джерела, посилання і література
ред.- Фестиваль культури ставропольських туркменів (травень 2006 року): фоторепортаж (рос.)
- the Turkmens (Trukhmens) of Stavropol (англ.)
- Курбанов А. В. «Ставропольские туркмены. Историко-этнографические очерки.» СПб: Изд. отд. Языкового центра СПб ГУ, 1995. (рос.)
- Куренов С. Некоторые историко-лингвистические сведения о северо-кавказских (ставропольских) туркменах., Известия АН ТССР 4, 1958 (рос.)
- Куренов С. Особенности туркменского говора Северного Кавказа (Ставрополья). Автореферат, Ашхабад 1959 (рос.)