Тріумфальна арка (Кишинів)
Тріумфальна арка (колись її називали Святими воротами, а за радянського режиму Аркою Перемоги) — пам'ятка національної архітектури, внесена до Реєстру пам'яток історії та культури Кишинева,[2] частина Ансамблю собору Різдва Господа. Роки побудови — 1840—1841 рр.[3] Зведено на згадку про перемогу російської армії в російсько-турецькій війні 1828—1829 рр. Усередині арки знаходиться гігантський дзвін вагою 6,4 тонни який був відлитий з металу турецьких гармат, захоплених у війні.[4]
| Тріумфальна арка | |
|---|---|
_(cropped).jpg)
| |
| 47°01′29″ пн. ш. 28°49′57″ сх. д. / 47.024722° пн. ш. 28.8325° сх. д. | |
| Країна |  Молдова[1] |
| Розташування | Кишинів[1] |
| Тип | тріумфальна арка |
| Висота | 13 м |
| Стиль | архітектура неокласицизму |
| Автор проєкту | Бернардацці Олександр Осипович |
| Дата заснування | 1841 |
  Тріумфальна арка Тріумфальна арка (Молдова) | |
 | |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Структура
ред.Арка має квадратну форму і складається з двох рівнів. Висота пам'ятника 13 м. Капітелі чотирьох стовпів будівлі були вирізані в коринфському стилі. Верхній рівень оформлений в класичному стилі. Спереду встановлений механічний годинник, що світиться вночі, але не повідомляє звуком точний час. Орнаменти та капітелі виконані з кераміки.
Перший годинник на арці з'явився у 1842 році, який був привезений з Одеси. За сім років сильний вітер зірвав циферблат, проте сам механізм працював до 1881 року, коли його довелося замінити. Новий механізм придбали вже в Австрії. Сам годинник працював не відремонтованим до початку війни, коли його вдарили вибухи в 1941 році.
У 1945 році на стінах Арки були встановлені таблички з іменами бійців радянської армії та громадян Молдови, які воювали на території Бессарабії у Другій світовій війні та отримали відзнаку «Герой Радянського Союзу». Дошки були зняті в 1991 році, після здобуття Молдовою незалежності.
Тріумфальна арка в Кишиневі розташована на осі симетрії архітектурного ансамблю, що включає також собор Різдва, його дзвіницю, площу Великих національних зборів та Будинок уряду в Кишиневі.[4]
Галерея зображень
ред.-
-
-
-
анотаційна табличка на Тріумфальній арці з часів, коли молдавською кирилицею
.jpg)
.jpg)
Бібліографія
ред.- Colesnic, Iurie (1997). Chișinău. Enciclopedie. Chișinău: ed. „Museum”. с. p. 381–382.
{{cite book}}:|pages=має зайвий текст (довідка) Colesnic, Iurie (1997). Chișinău. Enciclopedie. Chișinău: ed. „Museum”. с. p. 381–382.{{cite book}}:|pages=має зайвий текст (довідка) - Кишинівський соборний ансамбль // Республіка Молдова. Патрімоніал = Республіка Молдова. Спадщина. — Ч., 2011. — С. 22.
Примітки
ред.- ↑ а б archINFORM — 1994.
- ↑ Piața Marii Adunări Naționale, 2: Ansamblul Catedrala Nașterea Domnului. monument.sit.md. Архів оригіналу за 19 травня 2021. Процитовано 2 січня 2021.
- ↑ «Porțile Sfinte» [Архівовано 3 квітня 2019 у Wayback Machine.] pe blogul Chișinău, orașul meu. Accesat la 07.10.2013
- ↑ а б Ghid turistic prin Chișinău. Архів оригіналу за 19 січня 2016. Процитовано 3 квітня 2021.
Посилання
ред.