Туринська папірусна карта
Туринська папірусна карта — найдавніша збережена географічна і геологічна карта у світі.
| Туринська папірусна карта | |
|---|---|
_-_Museo_Egizio_Turin_C_1879_1969_1899_p01.jpg)
| |
| Тип | рукопис географічна карта і papyrusd |
| Висота | 41 см[1] |
| Матеріал | папірус[1] і чорнило[1] |
| Дата заснування | 1150-ті до н. е.[1] |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Зображує 15-кілометровий відрізок Ваді-Хаммамат із зазначенням сіл, пагорбів, золотоносних копалень і каменоломень, а також відстаней між ними. Виконано близько 1160 року до н. е. для учасників організованої Рамзесом IV експедиції в тамтешні каменоломні.
Карта, яка експонується в Єгипетському музеї Турина, була виявлена наполеонівським посланником — французьким генеральним консулом в Єгипті, Бернардіно Дроветті, в Дейр-ель-Медіні, селі ремісників під Фівами.
У реконструйованому вигляді має розміри 280 на 41 см. Втім, щодо правильного компонування розрізнених фрагментів карти суперечки в науковому середовищі не вщухають.
«Туринська папірусна карта» (за назвою міста зберігання рукопису) відображує план одного з гірничих районів луксорського списку, так звану «Чисту гору». На мапі збереглися давні позначки:
- — «дорога, що веде до моря»
- — «гора золота» (із зображеними шахтами)
- — «поселення шукачів золота»
- — «стела Мент-Маат-Ра» (фараона Сеті I, батька Рамзеса II)
- — «дорога Та-Менті»
- — «гора Амона»
- — «гора, в якій перебуває Амон»
- — «святилище Амона на Чистій горі»
- — «гора, на якій промивається золото»
- — «дорога …»
- — «гора золота»
- — «друга дорога, що веде до моря»
- — зображення колодязя
- — оброблене поле (заштриховане).
Привертає увагу те, що укладач мапи надав великого значення святилищам бога-сонця Амона (ототожнення верховного бога Ра). Імовірно, що гірники золотих копалень належали до храму Амона-Ра.