Вікіпедія

Тюря

Тю́ря, тете́ря[1], пота́пці[2][3], салама́ха[4][5] — холодний хлібний суп[6] зі шматочків хліба, сухарів або кірок, покришених у воду[7], квас, простоквашу[8] або молоко[9], як правило, присмачені невеликою кількістю олії, солі і цукру. Хлібна окрошка, іноді з цибулею.

Тюря
Зазвичай використовувані компонентиквас, цибуля
Схожі стравиботвина (страва), таратор, холодник, чалоп

Дитячу тюрку готують з білого хліба в молоці, іноді — з водою та цукром[7].

Традиційна страва російської, білоруської[10] і можливо староукраїнської кухонь.

Синоніми та етимологія

ред.

У страви існувало безліч синонімів як загальномовних, так і місцевих: тюра, тюрка[7], тюбка, тюпка, тюрка[11], мурцовка[12], мура[13], рулі[14], кавардачок[15].

У разі, якщо хліб додавали у вигляді сухарів, часто називали сухарницею[16][17][18].

У білоруській мові — біл. цура́, цю́ра, поряд з іншими синонімами — мурцоўка, рулі, мочёнки, мочёунки[19].

«Мурцовка» походить від французького morceaux «шматочки»[12].

«Мура» — від фінського muru «крихта» [13].

Слово «рулі» неясного походження[20].

Опис

ред.

Тюря дуже проста в приготуванні і аж до XIX сторіччя була щоденною стравою в сільських сім'ях і вважалася їжею бідняків. Основними компонентами є хліб та квас. До них могли додавати дрібнонарізані або дрібнонатерті овочі, за якими і давалася назва — тюря з цибулею, тюря з редькою, тюря з хроном тощо. Страву солили і іноді могли додати рослинної олії[21].

Згадки у літературі

ред.

Див. також

ред.

Примітки

ред.
  1. ↑ Тетеря // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980. «Страва із сухарів або хліба з водою, сіллю, цибулею та олією»
  2. ↑ Потапці // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980. «Підсушений невеличкими шматочками хліб, який їдять з гарячою рибною юшкою, молоком, водою тощо»
  3. ↑ Тюря // Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.)
  4. ↑ Саламаха // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909 «Кушанье: истолченный чеснокъ съ солью и хлѣбомъ, прибавляютъ еще фасоли»
  5. ↑ Саломаха // Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.) / уклад. і гол. ред. В. Т. Бусел. — 5-те вид. — К. ; Ірпінь : Перун, 2005. — ISBN 966-569-013-2. «Страва, приготована з товченого часнику з сіллю і хлібом, а також квасолі»
  6. ↑ Усов, В. В. Основы кулинарного мастерства: искусство приготовления закусок и основных блюд Архівовано жовтень 16, 2020 на сайті Wayback Machine. — Москва: Эксмо, 2017. — С. 299—379 с. — ISBN 978-5-699-80934-9
  7. ↑ а б в Тюря // Толковый словарь живого великорусского языка / авт.-сост. В. И. Даль. — 2-е изд. — СПб. : Типография М. О. Вольфа, 1880—1882. (рос.)
  8. ↑ В. В. Похлёбкин, 2015.
  9. ↑ Лутовинова, 2005.
  10. ↑ Валатоўская Н. А. Прадметная лексіка блізкароднасных моў:семантычная арганізацыя (на матэрыяле назваў страў у беларускіх — Мінск, 2009
  11. ↑ Тюпка // Толковый словарь живого великорусского языка / авт.-сост. В. И. Даль. — 2-е изд. — СПб. : Типография М. О. Вольфа, 1880—1882. (рос.)
  12. ↑ а б Мурцовка // Исторический словарь галлицизмов русского языка
  13. ↑ а б Добродомов И. Г. Этимологические заметки (тюря и мура)
  14. ↑ Рули // Толковый словарь живого великорусского языка / авт.-сост. В. И. Даль. — 2-е изд. — СПб. : Типография М. О. Вольфа, 1880—1882. (рос.)
  15. ↑ Энгельгардт А. Н. Из деревни. 12 писем. 1872—1887. — М.: Гос. изд-во сельскохозяйственной литературы, 1956
  16. ↑ Сухарница, она же тюря или мурцовка. Архів оригіналу за 8 листопада 2021. Процитовано 4 травня 2020.
  17. ↑ Словарь русских народных говоров, Том 42 Архівовано листопад 8, 2021 на сайті Wayback Machine.. Институт русского языка — М.: Наука, 2010. — 31 с. — С. 328 — ISBN 5-02-027894-7, 9785020278943
  18. ↑ Рогова В. Н. Словарь русских говоров южных районов Красноярского края Архівовано листопад 8, 2021 на сайті Wayback Machine.. — Красноярск: Изд-во Красноярского университета, 1988. — 444 с. — С. 372
  19. ↑ Добродомов И. Г. Три невыявленных тюркизма русского словаря (тюбяк, тюря, бандура)
  20. ↑ Трубачев О. Н. Труды по этимологии: слово, история, культура, Том 1 — М.: Языки славянской культуры, 2004 — С. 737
  21. ↑ Усов В. В. Основы кулинарного мастерства: искусство приготовления закусок и основных блюд Архівовано жовтень 16, 2020 на сайті Wayback Machine. — Москва : Эксмо, 2017. — 379 с. — С. 299— ISBN 978-5-699-80934-9

Література

ред.
  • Тюря // Толковый словарь живого великорусского языка / авт.-сост. В. И. Даль. — 2-е изд. — СПб. : Типография М. О. Вольфа, 1880—1882. (рос.)
  •  Беловинский Л. В. Тюря // Иллюстрированный энциклопедический историко-бытовой словарь русского народа. XVIII — начало XIX в. / под ред. Н. Ерёминой. — М.: Эксмо, 2007. — С. 695. — 784 с. — 5000 экз. — ISBN 978-5-699-24458-4.
  • Тюри // Похлёбкин В. В. Кухни наших народов. Русская и советская кухни
  •  Ратушный А. С. Тюря // Всё о еде от А до Я: Энциклопедия. — М.: Издательско-торговая корпорация «Дашков и К°», 2016. — С. 390. — 440 с. — 300 экз. — ISBN 978-5-394-02484-9.
  • Добродомов И. Г. Этимологические заметки (тюря и мура) // Поливановские чтения. — Смоленск, № 12, 2018 — С. 27-32
  • Лутовинова И.С. Тюря // Слово о пище русской. — СПб. : Авалон, 2005. — С. 166—169.
Отримано з https://uk.wiki.x.io/w/index.php?title=Тюря&oldid=44372405