Узбецький металургійний комбінат
40°14′06.3″ пн. ш. 69°17′06.1″ сх. д. / 40.235083° пн. ш. 69.285028° сх. д.
Тип | Акціонерне товариство |
---|---|
Галузь | чорна металургія |
Лістинг на біржі | Tashkent Stock Exchanged[1][2] |
ISIN | UZ7021720006 |
Попередник(и) | Узбецький металургійний завод |
Засновано | 1944 |
Штаб-квартира | Бекабад, Узбекистан |
Продукція | металопрокат |
Виторг | ▲ 8454 млрд сум (2022)[3] |
Операційний прибуток (EBIT) | ▼ 1524 млрд сум (2022)[3] |
Чистий прибуток | ▼ 1153 млрд сум (2022)[3] |
Власний капітал | ▲ 3896 млрд сум (2022)[3] |
(англ.) (узб.) | |
Узбецький металургійний комбінат (АТ «Узметкомбінат», узб. O'zbekiston metallurgiya kombinati) — підприємство чорної металургії в Узбекистані.
Загальна інформація
ред.Завод було створено для переплавки металобрухту, зібраного у Середній Азії СРСР. Також існував проект використання залізної руди родовища Турангли, а доставка руди мала здійснюватись залізницею, проте її будівництво перервали на ранньому етапі через переоцінку ресурсів Турангли.
Заснований як Узбецький металургійний завод і став першим металургійним заводом Узбецької РСР.
Майданчик підприємства розташований на сході країни у місті Бекабаді (Ташкентська область) на річці Сирдар'я, безпосередньо на кордоні з Таджикистаном.
У 1994 році завод було об'єднано з Ширинським машинобудівним заводом і госпрозрахунковим об'єднанням підприємств «Вторчермет», унаслідок чого утворилось відкрите акціонерне товариство «Узметкомбінат».
Комбінат переплавляє металобрухт та випускає металопрокат.
Підприємство є головним спонсором футбольного клубу «Металург» (Бекабад).
Розвиток підприємства
ред.Будівництво заводу розпочалося у 1943 році, 5 березня 1944 року введено в дію першу мартенівську піч, 1945 року — другу, 1949 року — третю. У вересні 1946 року введено в дію дрібносортний стан «300», у травні 1948 року — тонколистовий стан «700». Проектної потужності мартенівський цех досяг у 1950 році, прокатний — у 1951 році.
У 1962 році введено в дію установку безперервного розливання сталі.
Наприкінці 1970-х — початку 1980-х років здійснювалося розширення заводу за рахунок будівництва нових електросталеплавильного і прокатного цехів, а також допоміжних цехів. Перша електросталеплавильна піч стала до ладу в 1978-му. В тому ж 1978 та у 1979 роках ввели в дію ще дві електросталеплавильні печі, кожну з яких доповнювала машина безперервного виливу заготовки.
Завод переплавляв металобрухт, а також чавун, який постачали металургійні заводи Уралу і Казахстану. Готова продукція використовувалася машинобудівними підприємствами і будівними організаціями. У 1974 році освоєно виробництво емальованого посуду.
У проектуванні заводу брали участь науково-дослідні інститути і установи Києва і Харкова.
В 2002-му запустили електросталеплавильну піч «ДСП-100-УМК».[4][5]
В 2018-му ввели в дію цех феросплавний цех потужністю 10 тисяч тонн феросилікомарганцю на рік (при поточній потребі комбінату на рівні 6 тисяч тонн).[6]
Література
ред.- Узбекский металлургический завод. // Большая советская энциклопедия : в 30 т. / главн. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.)
Посилання
ред.- ↑ https://uzse.uz/isu_infos/STK?isu_cd=UZ7021720006
- ↑ Tashkent Stock Exchange Data — Tashkent Stock Exchange.
- ↑ а б в г Матмуродова, Зевара (2023-05-22) АО «Узметкомбинат»: Завод планирует увеличить мощность производства в 2 раза Freedom Broker.
- ↑ Історія Української РСР. — К.: Наукова думка, 1979. С. 47.
- ↑ news/news/6134.
- ↑ sotrudnichestvo/2612.
Це незавершена стаття про підприємство. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |