Узбецький металургійний комбінат

40°14′06.3″ пн. ш. 69°17′06.1″ сх. д. / 40.235083° пн. ш. 69.285028° сх. д. / 40.235083; 69.285028

Узбецький металургійний комбінат
ТипАкціонерне товариство
Галузьчорна металургія
Лістинг на біржіTashkent Stock Exchanged[1][2]
ISINUZ7021720006
Попередник(и)Узбецький металургійний завод
Засновано1944
Штаб-квартираБекабад,
Узбекистан Узбекистан
Продукціяметалопрокат
Виторг 8454 млрд сум (2022)[3]
Операційний прибуток (EBIT) 1524 млрд сум (2022)[3]
Чистий прибуток 1153 млрд сум (2022)[3]
Власний капітал 3896 млрд сум (2022)[3]
(англ.) (узб.)
Мапа

Узбецький металургійний комбінат (АТ «Узметкомбінат», узб. O'zbekiston metallurgiya kombinati) — підприємство чорної металургії в Узбекистані.

Загальна інформація

ред.

Завод було створено для переплавки металобрухту, зібраного у Середній Азії СРСР. Також існував проект використання залізної руди родовища Турангли, а доставка руди мала здійснюватись залізницею, проте її будівництво перервали на ранньому етапі через переоцінку ресурсів Турангли.

Заснований як Узбецький металургійний завод і став першим металургійним заводом Узбецької РСР.

Майданчик підприємства розташований на сході країни у місті Бекабаді (Ташкентська область) на річці Сирдар'я, безпосередньо на кордоні з Таджикистаном.

У 1994 році завод було об'єднано з Ширинським машинобудівним заводом і госпрозрахунковим об'єднанням підприємств «Вторчермет», унаслідок чого утворилось відкрите акціонерне товариство «Узметкомбінат».

Комбінат переплавляє металобрухт та випускає металопрокат.

Підприємство є головним спонсором футбольного клубу «Металург» (Бекабад).

Розвиток підприємства

ред.

Будівництво заводу розпочалося у 1943 році, 5 березня 1944 року введено в дію першу мартенівську піч, 1945 року — другу, 1949 року — третю. У вересні 1946 року введено в дію дрібносортний стан «300», у травні 1948 року — тонколистовий стан «700». Проектної потужності мартенівський цех досяг у 1950 році, прокатний — у 1951 році.

У 1962 році введено в дію установку безперервного розливання сталі.

Наприкінці 1970-х — початку 1980-х років здійснювалося розширення заводу за рахунок будівництва нових електросталеплавильного і прокатного цехів, а також допоміжних цехів. Перша електросталеплавильна піч стала до ладу в 1978-му. В тому ж 1978 та у 1979 роках ввели в дію ще дві електросталеплавильні печі, кожну з яких доповнювала машина безперервного виливу заготовки.

Завод переплавляв металобрухт, а також чавун, який постачали металургійні заводи Уралу і Казахстану. Готова продукція використовувалася машинобудівними підприємствами і будівними організаціями. У 1974 році освоєно виробництво емальованого посуду.

У проектуванні заводу брали участь науково-дослідні інститути і установи Києва і Харкова.

В 2002-му запустили електросталеплавильну піч «ДСП-100-УМК».[4][5]

В 2018-му ввели в дію цех феросплавний цех потужністю 10 тисяч тонн феросилікомарганцю на рік (при поточній потребі комбінату на рівні 6 тисяч тонн).[6]

Література

ред.

Посилання

ред.
  1. https://uzse.uz/isu_infos/STK?isu_cd=UZ7021720006
  2. Tashkent Stock Exchange DataTashkent Stock Exchange.
  3. а б в г Матмуродова, Зевара (2023-05-22) АО «Узметкомбинат»: Завод планирует увеличить мощность производства в 2 раза Freedom Broker.
  4. Історія Української РСР. — К.: Наукова думка, 1979. С. 47.
  5. news/news/6134.
  6. sotrudnichestvo/2612.