Уранопіліт
Уранопіліт (рос. уранопилит; англ. uranopilite; нім. Uranopilit m) — мінерал, основний водний сульфат урану. Від назви хім. елементу урану і грецьк. «пілос» — повсть, J.A.Weisbach, 1882.
| Уранопіліт | |
|---|---|
 | |
| Загальні відомості | |
| Статус IMA | чинний (успадкований, G)[d][1] |
| Абревіатура | Up[2] |
| Хімічна формула | (UO₂)₆SO₄O₂(OH)₆·14H₂O[3] |
| Nickel-Strunz 10 | 7.EA.05[4] |
| Dana 8 | 31.2.6.1 |
| Ідентифікація | |
| Сингонія | триклінна сингонія[5] |
| Просторова група | кристалографічна група 1d[5] |
| Інші характеристики | |
| Названо на честь | уран[4], повсть (давньогрецька мова)[4] |
| Типова місцевість | Яхимов[4], Йоганнгеоргенштадт[4] |
 Уранопіліт у Вікісховищі | |
Опис
ред.Хімічна формула: [(UO2)6|(OH)10|SO4]•12H2O.
Містить (%): UO3 — 81,63; SO3 — 3,81; H2O — 14,56.
Сингонія моноклінна. Форми виділення: оксамитові нальоти, кулясті або ниркоподібні маси, які складаються з мікроскопічних голок або пластинок, видовжених і сплюснутих, радіально-волокнисті та снопоподібні аґреґати. Спайність по (010) досконала. Густина 3,7-4,0. Тв. 2,0-3,0. Колір світло-жовтий, лимонно-жовтий, золотисто-жовтий. Люмінесціює жовто-зеленим. Вторинний мінерал уранових родовищ. Рідкісний. Супутні мінерали: уранініт та ін. мінер. урану, ґіпс, сульфіди, ярозит.
Розповсюдження
ред.Знахідки: Вьользендорф (Баварія, ФРН), Яхімов і Пршибрам (Чехія), Шинколобве (пров. Шаба, Конго).
Різновиди
ред.Розрізняють:
- α-уранопіліт (метауранопіліт — зневоднений уранопіліт, кількість води 5H2O),
- β-уранопіліт (метауранопіліт), R.Novacek, 1935.
Див. також
ред.Примітки
ред.- ↑ Нікель Е. Г., Nichols M. C. IMA/CNMNC List of Mineral Names (March 2007) — 2007.
- ↑ Warr L. N. IMA–CNMNC approved mineral symbols // Mineralogical Magazine — Cambridge University Press, 2021. — Vol. 85. — P. 291–320. — ISSN 0026-461X; 1471-8022 — doi:10.1180/MGM.2021.43
- ↑ rruff — Міжнародна мінералогічна асоціація, Університет Аризони.
- ↑ а б в г д Ralph J., Nikischer T., Hudson Institute of Mineralogy Mindat.org: The Mineral and Locality Database — [Keswick, VA], Coulsdon, Surrey: 2000.
- ↑ а б mineralienatlas.de
Література
ред.- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2013. — Т. 3 : С — Я. — 644 с.
- Лазаренко Є. К., Винар О. М. Уранопіліт // Мінералогічний словник. — К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
- Уранопіліт // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. — Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.