Усанович Михайло Ілліч

Миха́йло Іллі́ч Усано́вич (16 червня 1894(18940616), Житомир — 15 червня 1981, Алма-Ата) — хімік, академік АН Казахської РСР (1962), доктор технічних наук (1938), професор (1935), заслужений діяч науки КазРСР. Працював у галузі фізичної хімії. Вперше у світі сформулював сучасну теорію кислот і основ.

Усанович Михайло Ілліч
рос. Михаил Ильич Усанович
Народився	5 (17) червня 1894  Житомир, Російська імперія
Помер	15 червня 1981(1981-06-15) (86 років)  Алмати, Казахська РСР, СРСР
Країна	СРСР
Діяльність	хімік
Alma mater	КНУ імені Тараса Шевченка
Заклад	Томський державний університет
Аспіранти, докторанти	Rafail Fliedd
Членство	Академія наук Казахської РСР
Нагороди

Біографія

Народився 16 червня 1894 року у Житомирі. У 1912 році закінчив із золотою медаллю гімназію та вступив до Київського університету (закінчив у 1917). По закінченню навчання розпочав викладаціку діяльність на Вечірніх вищих жіночих курсах у Києві, а паралельно працював у керованій академіком В. І. Вернадським біогеохімічній лабораторії АН УРСР (1919—1920). З 1924 року був технічним керівником хіміко-фармацевтичного заводу, співробітником Київського політехнічного інституту (1924—1929).

У 1929 році Усанович переїхав до Томська, де розпочав роботу на кафедрі аналітичної хімії, а пізніше неорганічної хімії місцевого університету. У 1930 його було обрано професором університету. За п'ять років його призначають професором Середньоазійського університету в Ташкенті і директором хімічного інституту про університеті. У 1944 році Усанович став завідувачем кафедри фізичної хімії Казахського університету в Алма-Аті.

У 1946 році його було обрано член-кореспондентом, а з 1962 року — дійсним членом Академії наук Казахської РСР.

Помер 15 червня 1981 року у Алма-Аті.

Наукова діяльність

Розробив кількісну теорію розчинів. Показав, що так називана аномальна електропровідність — не виняток, а правило, довів помилковість застосування закону розведення Оствальда до більшості розчинів. Сформулював узагальнену теорію кислот і основ. Установив, що системи, у яких відбувається хімічна взаємодія, підпорядковуються законам ідеальних розчинів лише за умови вираження складу через рівноважні концентрації. Вивів рівняння залежності неколигативних властивостей розчинів (щільність, в'язкість) від їхньої складу.

Основні наукові праці

• Усанович М. И. Теория кислот и оснований. — Алма-Ата, 1953. (рос.)
• Усанович М. И. Исследования в области растворов и теории кислот и оснований. — Алма-Ата : Наука, 1970. — 364 с. (рос.)

Див. також

• Теорії кислот і основ

Джерела

• Биографии великих химиков / Под ред. Г. В. Быкова. — М. : Мир, 1981. — С. 265—268. (рос.)