Устелиполе піскове
| Устелиполе піскове | ||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||
| Ceratocarpus arenarius L., 1753 | ||||||||||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||||||||||
|
Устелиполе піскове[1][2] (Ceratocarpus arenarius) — вид рослин з родини амарантових (Amaranthaceae), поширений у південно-східній Європі й на схід до Монголії та Пакистану.
Опис
ред.Однорічна рослина 10–25 см заввишки. Рослина сіра від зірчастих волосків, багаторазово вильчато-гілляста. Листки лінійні, колючі. Квітки одностатеві, однодомні, тичинкові — поодинокі, з довгасто-яйцеподібною 2-лопатевою оцвітиною і 1 тичинкою, маточкові — без оцвітини, з волосистою зав'яззю і 2 довгими ниткоподібними рильцями, приховані у 2 зрощених націло обернено-клиноподібних приквітків, що мають при плодах 2 прямі, що розходяться, шилоподібні відростки[2]. Рослини 5–30 см заввишки. Плоди 5–10 × 2–5 мм[3].
Поширення
ред.Поширений у південно-східній Європі й на схід до Монголії та Пакистану[4][5][6].
В Україні вид зростає на піщаних степах, вигонах, полях і городах — у Лісостепу (на півдні), Степу та Криму[2].
Використання
ред.Кормова рослина[2].
Джерела
ред.- ↑ Ceratocarpus arenarius // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
- ↑ а б в г Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — К. : Наук. думка, 1987. — С. 89.
- ↑ Flora of China. Процитовано 13.01.2020. (англ.)
- ↑ Plants of the World Online — Kew Science. Процитовано 13.01.2020. (англ.)
- ↑ Euro+Med Plantbase. Процитовано 13.01.2020. (англ.)
- ↑ Germplasm Resources Information Network. Процитовано 13.01.2020. (англ.)
|
Це незавершена стаття про квіткові рослини. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |