Уторопи
У́торопи — село в Україні, в Яблунівській селищній громаді, Косівського району. Івано-Франківської області[2]. Одне з найдавніших сіл Гуцульщини (відоме від 1367 року). Батьківщина поета-політв'язня Тараса Мельничука.
| село Уторопи | |
|---|---|
| Країна |  Україна
|
| Область | Івано-Франківська область |
| Район | Косівський район |
| Рада | Яблунівська селищна громада |
| Код КАТОТТГ | UA26100090110035172 |
| Основні дані | |
| Засноване | 1367 |
| Перша згадка | 1367[1] |
| Колишня назва | Утроп |
| Населення | 2150 |
| Площа | 32,68 км² |
| Густота населення | 67,87 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 78622 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 48°23′11″ пн. ш. 24°58′59″ сх. д. / 48.38639° пн. ш. 24.98306° сх. д. |
| Водойми | річки: Насарад, Гори |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 78622 Івано-Франківська область, Косівський район, с. Уторопи |
| Карта | |
  Уторопи | |
 Уторопи | |
| Мапа | |
| |
У 2010 році село увійшло до складу Національного природного парку «Гуцульщина».
Географія
ред.Межує з селами Стопчатів та Пістинь. Відстань від Косова 14 км, від залізничної станції Коломия — 21 км. Висота над рівнем моря 213 м.
Присілки і кутки: Підділ, Гора Мала, Гора Велика, Царина, Могивки, Чотири Кібці, Грабники, Доліпотік, Лісок, Загук, Насарат, Прочерти, Пригід, Короленка, Гниляки, Баня, Залевади, Центр.
Селом протікає річка Насарад з притокою Гори[3]. На околиці села — гора Лебедин (727 м). На території села знаходять Уторопські соленосні джерела, які в минулому використовували для видобутку харчової солі.
Історія
ред.Перша згадка датується 1367 роком. Давня назва — У́троп (до середини XIX століття).
1524 року власник чи посідач села — польський шляхтич Ян Творовський — отримав згоду короля на заміну Уторопів на місто[4]. Містечко мало оборонні вали. Спалене в 1672 та 1676 роках татарами.
Уторопці брали участь у повстанському русі. 12 чоловік полягли в УПА, у в'язницях і таборах загинули ще 4 людей, понад 40 огсіб були репресовані радянським режимом.
Населення
ред.- Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[5]:
| Мова | Кількість | Відсоток |
|---|---|---|
| українська | 2209 | 99,59% |
| російська | 6 | 0,27% |
| румунська | 1 | 0,05% |
| інші/не вказали | 2 | 0,09% |
| Усього | 2218 | 100% |
Релігія
ред.Більшість жителів села — православні християни. Також селі діє громада Свідків Єгови.
Пам'ятки історії і культури
ред.- Церква святого Архистратига Михаїла, 1929 року, належить до ПЦУ. Настоятель митрофорний протоієрей Богдан Стефанків.
- Пам'ятник (1974 р.) односельцям, полеглим у Другій світовій війні[6];
- Могили сестер Марійки Підгірянки Анки та Олени, а також священника І. Бокшованого, відомого великою просвітницькою роботою;
- Меморіальна таблиця встановлена 21 квітня 1991 року на будинку Уторопської школи на пам'ять про Марійку Підгірянку;
- Курган у центрі села, насипаний шапками селян на честь скасування панщини 1848 року (хрести, встановлені в селі на відзначення цієї історичної події, були знищені комуністичною владою);
- Хрест борцям за волю України (1992 р.);
- Пам'ятник Тарасові Шевченку (2016 р.)[7].
Пам'ятки природи
ред.- дубовий ліс і урочище на східній околиці села;
- гора Лебедин з озером на західній околиці;
- криниця в центрі села з ропою, з якої упродовж століть селяни варили сіль[8].
- Уторопи (заповідне урочище).
Відомі люди
ред.Народилися
ред.- Блонський Кирило Іванович — священник, громадський і культурний діяч, посол до австрійського парламенту;
- Кашевко Матвій — український правник, громадський діяч;
- Лелет Ілля Іванович — український військовик, солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни;
- Мельничук Тарас Юрійович — відомий поет-дисидент, лауреат Шевченківської премії. Похований в Уторопах;
- Табахарнюк Мирослав Олександрович (нар. 25 квітня 1962) — український підприємець, кандидат економічних наук, Заслужений економіст України. Голова наглядової ради компанії «МТ-інвест»;
- Хрущ Петро Васильович (нар. 2 листопада 1949) — поет-пісняр, композитор, співак. Автор відомих пісень «Коні мої, коні», «Дорога поміж гори» та ін.
Пов'язані з селом
ред.- Марійка Підгірянка (М. Ленерт-Домбровська) — українська письменниця. Мешкала у селі з 1888 по 1905 роки, а потім вчителювала;
- дяк І. Ступніцький — мешкав у селі з 1789 по 1840 роках. 1794 року відкрив першу школу в Уторопах.
Примітки
ред.- ↑ ВРУ
- ↑ Яблунівська селищна територіальна громада
- ↑ Мапа Надвірної. Архів оригіналу за 3 серпня 2017. [Архівовано 2017-08-03 у Wayback Machine.]
- ↑ Boniecki A. Herbarz polski: wiadomości historyczno-genealogiczne o rodach szlacheckich. — (Warszawa: Warszawskie Towarzystwo Akcyjne Artystyczno-Wydawnicze, 1900. — Cz. 1. — T. 2. — S. 221. (пол.)
- ↑ В Уторопах декомунізували пам'ятник радянським окупантам (Фото)
- ↑ На Прикарпатті відкрили ще один пам'ятник Шевченкові
- ↑ Гуцули показали, як самостійно варять сіль (відео). Главком. 16 червня 2022. Процитовано 16 червня 2022.
Джерела
ред.- Utoropy // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1892. — Т. XII. — S. 862. (пол.)
Посилання
ред.- Офіційний сайт села Уторопи Косівського району
- Довідник села Уторопи
- Уторопи
- У селі Уторопи на Івано-Франківщині демонтували пам'ятник радянському солдату
- Косівський фотоальбом: Уторопи в давнину
- Прогноз погоди в селі Уторопи
|
Це незавершена стаття про Івано-Франківську область. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |