Вікіпедія

Уґіс Крастіньш

латвійський волейболіст
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Крастіньш.

Уґіс Крастіньш[1], або Угіс Крастіньш (латис. Uģis Krastiņš, англ. Ugis Krastins; нар. 16 травня[2] 1970, Латвія) — латвійський волейболіст, який грав на позиції пасувальника (зв'язкового); після завершення ігрової кар'єри — тренер. Колишній  головний тренер чоловічої збірної України та львівського ВК «Барком-Кажани».

Уґіс Крастіньш
Загальна інформація
НаціональністьЛатвія Латвія
Громадянство Латвія Редагувати інформацію у Вікіданих
Народження26 травня 1970(1970-05-26) (54 роки)
Зріст190 см Редагувати інформацію у Вікіданих
ДітиФінляндія Елвісс Крастіньш
Спорт
Вид спортуВолейбол
Пляжний волейбол
ТренуєУкраїна Барком-Кажани
CMNS: Уґіс Крастіньш у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Життєпис

ред.

Народився 16 травня 1970 року в Латвії[3][4] в родині В. Крастіньша[5].

У волейболі — з дванадцяти років[6].

Від 1995 року грав у Фінляндії за клуб «Ваммалан Лентопалло» (ВаЛеПа; Vammalan Lentopallo)[3]. У сезоні 1998/1999 грав у складі боснійського (хорватського) ВК «Pauk Domaljevac Županja»[7][8], у 1999/2000 — у «Напапіїрін Паллокетут» (Napapiirin Palloketut, Рованіємі), у 2000/2001 — у «Nice Volley-Ball» (Ніцца), у 2002/2007 — у «Перунґан Поят» (Perungan Pojat, Рованіємі)[7] (у цій команді протягом певного часу був граючим тренером[9]). Ігрову кар'єру завершив у 2008 році у «Ваммалан Лентопалло» (ВаЛеПа)[3].

Тренував жіночу команду — вона була першою в його тренерській кар'єрі[10]. Працював помічником тренера чоловічої збірної Латвії з волейболу[11][12] Раймондса Вілде[13][14].

Не планував працювати в Україні. Одними з перших вражень від нової країни був повільний темп змін тут[15].

Під керівництвом Уґіса Крастіньша чоловіча збірна України (2017—2024) виходила до чвертьфіналів чемпіонатів світу (2022) та Європи (2019, 2023) — національний рекорд команди на обох турнірах, також суттєво покращила позиції у світовому рейтингу: з 56-го місця вийшла на 16-те.[16][17]

Президент ФВУ Михайло Мельник:

  Не можу сказати, хто він [новий тренер] буде. Буде конкурс, може, виграє й інший. Але, хто б не був, насамперед хочу подякувати Угісу Крастіньшу, нашому тренеру, який дуже багато зробив для українського волейболу, приніс до нас ту європейськість, дав правильний напрямок. Але час іде, і нам потрібно рухатися вперед.  

Досягнення

ред.

Як гравець

ред.

  Латвія

  •   Чемпіон Латвії (2): 1996-1997, 1997-1998.

  Хорватія

  •   Срібний призер Хорватії: 1998-1999.
  •   Фіналіст Кубка Хорватії: 1998-1999.

  Фінляндія

  •   Чемпіон Фінляндії (2): 2002-2003, 2006-2007.
  •   Срібний призер Фінляндії (2): 1999-2001, 2001-2002.
  •   Фіналіст Кубка Фінляндії (3): 2001-2002, 2002-2003, 2003-2004.

Як тренер

ред.

Клубні

ред.

  Фінляндія

  •   Чемпіон Фінляндії (2): 2011-2012, 2013-2014.
  •   Срібний призер Фінляндії (2): 2010-2011, 2015-2016.
  •   Бронзовий призер Фінляндії (2): 2012-2013, 2014-2015.
  •   Переможець Кубка Фінляндії: 2012-2013.
  •   Фіналіст Кубка Фінляндії (2): 2013-2014, 2014-2015.

  Україна

У збірних

ред.

  Україна

Індивідуальні

ред.
  • Найкращий зв'язуючий чемпіонату Фінляндії 2002-2003.
  • Найкращий зв'язуючий чемпіонату Фінляндії 2004-2005.
  • MVP чемпіонату Фінляндії 2004-2005.
  • Найкращий зв'язуючий чемпіонату Фінляндії 2005-2006.
  • Кращий волейбольний тренер Латвії 2018[18]

Сім'я

ред.

Дружина[10] — Анжеліка, дочка — Анета, син — Елвісс[19], волейболіст[20][21].

Примітки

ред.
  1. ↑ Спортивка. — 2019.
  2. ↑ Іноді можна зустріти іншу дату — 15 травня; див.: Polārpētnieka Krastiņa atgriešanās [Архівовано 2021-11-05 у Wayback Machine.]. (латис.)
  3. ↑ а б в Угіс Крастіньш — новий тренер «Баркому-Кажани».
  4. ↑ Керівництво. Крастінш Угіс // Сайт ВК «Барком-Кажани».
  5. ↑ Склад офіційної делегації національної збірної команди України з волейболу (чоловіки) з 31 травня по 03 червня 2021 року, м. Запоріжжя [Архівовано 8 вересня 2021 у Wayback Machine.].
  6. ↑ Дмитро Сторожилоа: «У цьому році у нас зібралася дуже хороша команда» (відео). — бл. 21:10.
  7. ↑ а б Уґіс Крастіньш. (англ.)
  8. ↑ Нині — ВК «Hrvatski Odbojkaski Klub Domaljevac», або «HOK Domaljevac».
  9. ↑ Myśliwiec R. Fin zamyka kadrę Asseco Resovii // Przegląd Sportowy. — 2017. — 29 sierpnia. (пол.)
  10. ↑ а б За цю команду віддам останню сорочку: Угіс Крастінш про збірну України «Барком-Кажани» // Сайт ВК «Барком-Кажани».
  11. ↑ Команда, яка підкорюватиме Європу: хто «будує» збірну України з волейболу // ТСН.
  12. ↑ Uģis Krastiņš — smaidīgs latvietis pie Ukrainas volejbola izlases stūres. (латис.)
  13. ↑ Krastiņš atgriezīsies Somijā // Sportacentrs.com. (латис.)
  14. ↑ Latvijas volejbola izlase atkal laukumā un uzvar Grieķijā. (латис.)
  15. ↑ Уґіс Крастіньш: Україна ще дуже схожа на Радянський Союз.
  16. ↑ Олексюк С. «Гадаю, настав час щось змінити». Федерація волейболу розглядає зміну тренера чоловічої збірної України. — 2024.
  17. ↑ Олексюк С. Угіс Крастіньш залишить посаду тренера збірної України з волейболу. — 2024. — 20 березня.
  18. ↑ Угіс Крастіньш — кращий волейбольний тренер Латвії 2018 року! // Сайт ВК «Барком-Кажани».
  19. ↑ Polārpētnieka Krastiņa atgriešanās [Архівовано 2021-11-05 у Wayback Machine.]. (латис.)
  20. ↑ Jaunie volejbolisti sadala medaļas [Архівовано 2021-11-05 у Wayback Machine.]. (латис.)
  21. ↑ Saušs un «Tiikerit» izcīna Somijas kausu. (латис.)

Посилання

ред.


  Це незавершена стаття про латвійського спортсмена чи спортсменку.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
  Це незавершена стаття про волейболіста чи волейболістку.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wiki.x.io/w/index.php?title=Уґіс_Крастіньш&oldid=44138193