Фасолада
Фасолада (грец. φασολάδα або φασουλάδα, англ. fasolada) — грецький квасолевий суп, одна зі споконвіку національних[1] традиційних страв грецької кухні. Це щотижнева сімейна страва, особливо взимку, яку високо цінують у різних куточках Греції[2].
Походження | Греція |
---|---|
Необхідні компоненти | P. vulgaris |
|
Складники
ред.Квасоля разом із сочевицею, кінськими бобами та нутом належать до грецьких бобових культур, які складають основу середземноморської дієти[3].
Фасолада — вегетаріянська страва[4]. Основними інгрідієнтами є білі боби й оливкова олія[4]. Залежно від регіону до страви також можуть додавати моркву, селеру, помідори, цибулю[4]. Подають з чорними оливками та петрушкою[4].
Це простий грецький суп з білої квасолі, цибулі, селери, моркви та шпинату, зварених у густий суп[5]. Італійська версія — ріболіта[it], відомий тосканський суп з білої квасолі, — відрізняється додаванням капусти Кейл[5].
Ченці Афону готують суп з квасолі, моркви, цибулі, пучку селери, томатної пасти та рослинної олії з додаванням солі, перцю та, за бажанням, перцю чилі[6].
Поширення за межами Греції
ред.Фасолада — одна з найбільш відомих страв грецької кухні[7].
Це одна з національних грецьких страв, які готують греки Приазов'я в Україні[8] , зокрема, в селі Іванове (до 2016 року — Свердлово) Лиманського району Одеської області[8]:303.
Це також національна страва на Кіпрі, популярна як у грецькій, так і в турецькій громадах кіпріотів[9].
Греки штату Род-Айленду, які пересилилися до США наприкінці XIX — на початку XX століть, готували м'ясні страви частіше, ніж в Греції, оскільки м'ясо було більш доступним, ніж у Греції[10] . У дні посту або стриманості при підготовці до Святого Причастя або Великого посту вони готували фасоладу та факес (грец. φακές, англ. faki) — суп із сочевиці — й утримувалися від м'ясних і молочних продуктів[10]:17.
Примітки
ред.- ↑ Слащева, А. В. (2017). Кулінарне мистецтво країн світу: курс лекцій для студ. спеціальності 241 «Готельно-ресторанна справа» ден. та заоч. форм навчання [Текст] (PDF). Кривий Ріг: М-во освіти і науки України, Донецький національний університет економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського, каф. технології в рестор. госп. та готел. і рестор. справи. с. 11. Архів (PDF) оригіналу за 10 травня 2020.
- ↑ Winter Soups [Зимові супи]. Visit Greece (англ.) . Архів оригіналу за 14 жовтня 2019. Процитовано 10 травня 2020.
- ↑ Gastronomy [Гастрономія], www.visitgreece.gr (англ.) , Грецька національна туристична організація, с. 7, архів оригіналу за 10 травня 2020
- ↑ а б в г Топ-10 страв європейської кухні. Факультет готельно-ресторанного і туристичного бізнесу Київського національного університету культури і мистецтв. 12 жовтня 2019. Архів оригіналу за 10 травня 2020. Процитовано 10 травня 2020. [Архівовано 2020-05-10 у Wayback Machine.]
- ↑ а б Legume of the month: White beans [Бобові місяця: Білі боби]. Harvard Health Publishing (англ.) . Гарвардський університет. березень 2019. Процитовано 10 травня 2020.
- ↑ Афонский, Никита (2012). Традиционные афонские рецепты [Традиційні афонські рецепти] (рос.) . Святий Афон: Εκδοσεισ Σαϊτη Α.Ε.. с. 166. ISBN 978-960-487-025-7.
- ↑ Greek pulses to quicken your pulse [Із грецькими бобовими твоє серце битиметься швидше]. Visit Greece (англ.) . Архів оригіналу за 19 жовтня 2019. Процитовано 10 травня 2020.
- ↑ а б Іванов, Андрій Миколайович (2017). Гастрономічний туризм півдня України. У Басюк, Дарія Іванівна (ред.). Винний та гастрономічний туризм: глобальні тренди та локальні практики (PDF). Вінниця: Національний університет харчових технологій, ПП «ТД «Едельвейс і К». ISBN 978-617-7237-30-2. Архів (PDF) оригіналу за 11 липня 2019.
- ↑ Cyprus [Кіпр] (PDF) (англ.) . CultureGrams. 2014. с. 4. Архів (PDF) оригіналу за 10 травня 2020.
- ↑ а б Kyriakou, Stephen; Georas, Venetia B. (1994). The Greek People in Rhode Island. Three Communities, One Ethos, 1893-1993 [Греки Род-Айленду. Три громади, один етос, 1893—1993] (PDF) (англ.) . Провіденс: Комісія Род-Айленду зі збереження історичної спадщини[en], Видавниче товариство Род-Айленду (англ. The Rhode Island Publications Society). ISBN 0-917012-98-4. Архів (PDF) оригіналу за 10 травня 2020. [Архівовано 2020-05-10 у Wayback Machine.]