Вікіпедія

Федюк Павло Васильович

український прозаїк, драматург
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Федюк.

Павло́ Васи́льович Федю́к (псевдонім Павло Ясінь[1]; 7 липня 1948, с. Рунгури, нині Івано-Франківська область — 2007) — український прозаїк, драматург. Член Національної спілки письменників України (1990)[2].

Павло Федюк
Павло Васильович Федюк
ПсевдоПавло Ясінь
Народився7 липня 1948(1948-07-07)
Рунгури, Коломийський район, Станіславська область, Українська РСР, СРСР
Помер2007(2007)
ПохованняРунгури
Громадянство УРСР → Україна Україна
Діяльністьпрозаїк, драматург
Alma materЛьвівський державний університет імені Івана Франка
ЧленствоНаціональна спілка письменників України
Нагороди

Життєпис

ред.

Павло Федюк народився 7 липня 1948 року в селі Рунгурах, нині Печеніжинської громади Коломийського району Івано-Франківської области України[3][4].

Після проходження строкової служби працював літературним працівником Верховинської районної газети[4]. 1971 року вступив на факультет журналістики Львівського державного університету імені Івана Франка, з якого був виключений 1973 року за його добірку віршів[5], за участь у студентській організації[2]. Після цього він працював на лісозаготівлі в Удмуртію. Заочно з 1978 року навчався на історичному факультеті Державного університету в місті Горький (зараз Нижній Новгород), але був виключений з другого курсу[2]. Лише після проголошення незалежності він закінчив навчання у ВУЗі[1][6].

Після виходу у світ у 1988 році книжки «Нічна зозуля» Павло Федюк був прийнятий до Спілки письменників України. Працював літературним працівником у редакції коломийської газети «Агро»[2]. 1992 року разом із Левком Різником почав випускати журнал «Літературний Львів», який згодом й очолив[1][6][5].

Помер 2007 року. Похований у рідному селі[4].

Доробок

ред.

Автор новел, повістей та п'єс (три з них поставлені театрами)[2][3][4].

Книги:

  • «Нічна зозуля» (1988, за сприяння Євгена Гуцала)[6][7];
  • «Самотня зірниця» (1994)[1];
  • «Гуцульська мадонна у весільній сорочці» (2006)[8];
  • «Різдво в реанімації» (2002)[9];
  • «Львівська прописка, або дівка з хатою» (2006)[10];
  • «Вибрані твори» (2012)[11].

Нагороди

ред.
  • літературна премія «Благовіст-93» — за збірку новел «Самотня зірниця» (1994)[6].

Відгуки

ред.

Літературний критик Петро Сорока назвав Павла Федюка «майстром психологічної новели, яких сьогодні мало в українській літературі»[1].

А письменник Михайло Осадчий зазначив, що «в естетичному відтворенні закутої душі Павло Федюк майстер першої руки — рівного йому не бачу в сучасній українській прозі»[3].

Також творчість прозаїка високо оцінив професор Техаського університету Володимир Жила[6].

Вшанування пам'яті

ред.

Івано-франківський літературознавець Євген Баран присвятив Павлові Федюку есей «Павло», який розмістив у власній книжці «У полоні стереотипів» (2009)[12].

Примітки

ред.
  1. ↑ а б в г д Яворська, О. Стихія невгамовної душі // Українська літературна газета. — 2016. — № 3. — С. 20.
  2. ↑ а б в г д Видатні діячі Прикарпаття. Івано Франківська обласна універсальна наукова бібліотека ім. І.Франка.
  3. ↑ а б в Володимир Краснодемський (7 липня 2018). Львівський опришок з Карпат. Голос України.
  4. ↑ а б в г Василь Рябий (5 квітня 2020). Спалах рунгурської зірниці (Портрет зблизька: Павло Федюк). Українська літературна газета.
  5. ↑ а б Літературний Львів / І. В. Якубовська // Енциклопедія Сучасної України [Електронний ресурс] / Редкол. : І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2016.
  6. ↑ а б в г д Захлюпана, Н.. Діалектизми у новелах Павла Федюка // Вісник Львівського університету. Серія філол. — 2009. — Вип. 46. — С. — 105—113.
  7. ↑ Федюк, П. Нічна зозуля. — Київ : Рад. письменник, 1988.
  8. ↑ Федюк, П. Гуцульська мадонна у весільній сорочці [Текст] : новели (На здобуття Державної премії) / П. В. Федюк. — Л. : Тріада плюс, 2006. — 228 с. — ISBN 966-7339-00-9.
  9. ↑ Різдво в реанімації [Текст] : повість / П. В. Федюк. Електронний каталог Львівської обласної універсальної наукової бібліотеки.
  10. ↑ Федюк, Павло. Львівська прописка, або дівка з хатою [Текст] : вибрані твори / П. Федюк. — Л. : ПАІС, 2006. — 128 с. — ISBN 966-7651-38-X.
  11. ↑ Вибрані твори [Текст] / П. В. Федюк ; упоряд., ред., авт. приміт. Б. Смоляк. Електронний каталог Львівської обласної універсальної наукової бібліотеки.
  12. ↑ Баран, Є. У полоні стереотипів. — Івано-Франківськ : Тіповіт, 2009. — 177—180 с.

Джерела

ред.
  • Гнида, П. Серед гір і в садках // Дзвін. — 2007. — № 7. — С. 137—138.
  • Гірська, В. Вічна зірниця Павла Федюка // Гражда. — 2007. — № 16. — С. 65—66.
  • Ганущак, О. Бокораш української прози // Гражда. — 2012. — № 2/31. — С. 54—55.

Посилання

ред.
  Зовнішні відеофайли
  Павло Федюк — Спогади-16-05-16 Львівське радіо на YouTube // Наталія Криничанка. — 2016. — 16 травня.
Отримано з https://uk.wiki.x.io/w/index.php?title=Федюк_Павло_Васильович&oldid=43290658