Вікіпедія

Феміністичний мистецький рух

міжнародний фемрух з мистецького осмислення жіночих досвідів

Феміністичний мистецький рух (англ. Feminist art movement) — рух, що об'єднує зусилля і досягнення феміністок на міжнародному рівні у створенні мистецтва, яке відображає життя і переживання жінок, а також до зміни принципів створення і сприйняття сучасного мистецтва. Рух також прагне сприяти більшій поінформованості жінок в історії мистецтва і художній практиці. Разом з загальними подіями у фемінізмі, включаючи такі тактики самоорганізації, як групи підвищення самосвідомості (consciousness-raising groups), рух почався в 1960-х роках і процвітав впродовж 1970-х як результат другої хвилі фемінізму. Його було названо «найбільш впливовим міжнародним рухом у післявоєнний період».[1]

Історія

ред.

1960-ті роки були періодом рухів за громадянські права, права геїв та лесбійок, рухів і протестів проти війни. Це був також період, коли жінки-мисткині хотіли отримати рівні права з чоловіками у світі мистецького істеблішменту (під впливом модерністських течій «утопічних ідеалів») та для створення феміністичного мистецтва, часто в нетрадиційні способи, щоб допомогти «змінити світ».[2]

Луїз Буржуа (1911—2010) і німецька американка Єва Хессе (Eva Hesse) (1936—1970) дослідили деякі теми у феміністичному мистецтві, такі як життя прислуги, особистий досвід та жіноче тіло.

20 липня 1964 року Йоко Оно, авангардна художниця, співачка і активістка, презентувала перформанс Cut Piece в Концертному залі Yamaichi, Кіото, де вона сиділа тихо, тоді як частини її одягу були відрізані від неї, що означало протест проти насильства щодо жінок. Вона виступала з цим знову в Карнегі-холі в 1965 році.[3] Син Йоко Оно Шон брав участь у виконанні перформансу 15 вересня 2013 року в Théâtre le Ranelagh в Парижі. The Guardian вважав його «одним з 10 найбільш шокуючих перформансів в історії».[4]

Мисткині, мотивовані теорією фемінізму і феміністичним рухом, почали феміністичний мистецький рух у 1970-х. Феміністичне мистецтво відображало перехід від модернізму, де мистецтво, створене жінками, відмежовувалося в інший клас від створеного чоловіками. Рух культивувався новою феміністичною свідомістю, «свободою реагувати на життя… [не обмеженою] традиційним чоловічим мейнстрімом».[5] Або, як Griselda Pollock та Roszika Parker це виразили — відділення мистецтва з великої літери «М» від мистецтва, створеного жінками, породив «стереотип жіночності».[6]

Ця вимога рівності в представництві була закріплена у Заяві про Вимоги (Statement of Demands) нью-йоркського мистецького об'єднання Art Workers' Coalition (AWC), розробленій в 1969 році і опублікованій в остаточному вигляді в березні 1970-го. AWC була створена для захисту прав митців і спонукання музеїв та галерей реформувати їхні практики. Виникнувши як рух протесту проти фізичного видалення роботи грецького кінетичного скульптора Такіса Tele-Sculpture(1960) з виставки 1969 року в Музеї сучасного мистецтва, вона швидко оформила широкий список вимог до артмузеїв в цілому.[джерело?]

Разом з вимогами на безкоштовний вхід, кращу представленість етнічних меншин, розширення часу відкриття і домовленості про те, що галереї не виставлятимуть твори мистецтва без згоди митця, AWC також вимагав від музеїв "заохочувати жінок-мисткинь, щоб подолати столітні збитки, завдані образу жінки як мисткині, шляхом встановлення рівного представництва статей у виставках, музейних продажах і конкурсних комітетах.[7]

Також існують феміністичні форми постмодернізму, що виникли в 1980-х. Феміністичний мистецький рух виріс із боротьби за віднайдення нового способу висловити сексуальні, матеріальні, соціальні та політичні сфери життя і фемінність.[8] Рух поширився у США; Європі,[9] у тому числі в Іспанії,[10] Австралії, Канаді[11] та Латинській Америці в 1970-х роках.[12][13]

З того часу жіночі мистецькі рухи з'явились у Швеції, Данії і Норвегії, Росії та Японії.[14][15] Жінки-мисткині з Азії, Африки і особливо Східної Європи у великій кількості з'явилися на міжнародній артсцені в кінці 1980-х і 1990-х, коли сучасне мистецтво стало популярним у всьому світі.[16][17][18]

Основні виставки сучасних жінок-мисткинь: 

  • WACK! Art and the Feminist Revolution (кураторка Конні Батлер), SF МОМА (2007),
  • Global Feminisms (кураторки Linda Nochlin та Maura Reilly) в Brooklyn Museum, 2007;[19] 
  • Rebelle (кураторка Mirjam Westen) у MMKA, Арнхейм, 2009; 
  • Kiss Kiss Bang Bang! 45 Years of Art and Feminism (куратор Xavier Arakistan) у Bilbao Fine Arts Museum, 2007;[20]
  • Elles у Centre Pompidou, Париж (2009—2011), також гастролювала в Seattle Art Museum.[21] 

Інтернаціональність представлених робіт зростає. Цей зсув також відображені в журналах, створених у 1990-х, таких як n.paradoxa[22]

Мисткині: 20 — 21 століття

ред.

Неповний перелік учасниць феміністичного мистецького руху, відсортований за прізвищем

Див. також

ред.

Посилання

ред.
  1. ↑ Jeremy Strick, director of the Museum of Contemporary Art in Los Angeles in the Washington Post, 2007
  2. ↑ Feminist art movement. The Art Story Foundation. Процитовано 13 січня 2014.
  3. ↑ Jarett Murphy (16 жовтня 2003). Crowd Cuts Yoko Ono's Clothing Off. CBS News. Процитовано 12 січня 2014.
  4. ↑ Jonathan Jones (11 листопада 2013). The 10 most shocking performance artworks ever. The Guardian. Процитовано 12 січня 2014.
  5. ↑ Deoritha Anne Waters, Three Feminist Perspectives on Visual Media: Influences of the Second Wave Feminist Movement on Women's Art Education and Their Lives as Artists, ed. Deoritha Anne Waters (Michigan: ProQuest Dissertations Publishing, 2014), 1.
  6. ↑ Roszika Parker; Griselda Pollock (1981). Old Mistresses: Women, Art and Ideology. Pandora, RKP.
  7. ↑ Harrison, Charles (2000). Art in theory (вид. Repr.). Oxford [u.a.]: Blackwell. с. 901–2. ISBN 0-631-16575-4.
  8. ↑ Entry on feminist art practice by Katy Deepwell in Cheris Kramarae; Dale Spender, ред. (1 грудня 2000). Routledge International Encyclopedia of Women: Global Women's Issues and Knowledge. Taylor & Francis. с. 92—93. ISBN 978-0-415-92088-9.
  9. ↑ Gislind Nabakowski; Peter Gorsen; Sander Helke (1980). Frauen in der Kunst(2 Vols.). Frankfurt,Suhrkamp.
  10. ↑ Mujeres en les Artes Visuales, Women in the Visual Arts, Spanish chronology. Архів оригіналу за 21 лютого 2014. Процитовано 27 травня 2018.
  11. ↑ Marie Rose Arbour Art et Feminisme Exhibition catalogue. Canada: Quebec, Musée d'Art Contemporain, Montreal & Ministere des Affaires Culturelles. 1982
  12. ↑ Catriona Moore (1994). Dissonance: Feminism and the Arts, 1970-1990. Allen and Unwin and Artspace.
  13. ↑ see Andrea Giunta's, Feminist Disruptions in Mexican Art [Архівовано 2014-10-26 у Wayback Machine.], 1975—1987 in Number 5 .(c) Artelogie, October 2013.
  14. ↑ Hindsbo, Karen. The Beginning is Always Today: Scandinavian feminist art from the last 20 years. SKMU, Sørlandets Kunstmuseum, 2013.
  15. ↑ Kokatsu, Reiko.Women In-Between: Asian Women Artists 1984—2012. Japan, Fukuoka Asian Art Museum, 2012.
  16. ↑ Gender Check: Masculinity and Femininity in the Art in Eastern Europe,
  17. ↑ Huangfu, Binghui.(ed).Text and Sub-Text(Singapore: Lasalle-SIA University, 2000.
  18. ↑ Dike, Paul Chike and Oyelola, Patricia. Nigerian Women in Visual Art. National Gallery of Art, Lagos, Nigeria, 2004
  19. ↑ Global Feminisms
  20. ↑ Kiss Kiss Bang Bang! 45 Years of Art and Feminism. Архів оригіналу за 18 листопада 2018. Процитовано 27 травня 2018. [Архівовано 2018-11-18 у Wayback Machine.]
  21. ↑ Elles Pompidou. [Архівовано 17 березня 2014 у Wayback Machine.] Seattle Art Museum
  22. ↑ Connor, Maureen (Summer 2002). Working Notes: Conversation with Katy Deepwell. Art Journal. 61 (2): 32—43. JSTOR 778180.

Подальше читання

ред.
  • Juan Vicente Aliaga Gender Battle/A Battala dos Xeneros Spain, Santiago de Compostela, 2007.
  • Juan Aliaga and Maria Laura Rosa Recuperar la Memoria: Experiencias feministas desde el Arte, Argentina y Espana, Ana Navarette and Mujeres Publicas Centro Cultural de Espana, Buenos Aires and CCEBE, Sede Parana, 2013.
  • L. Anderson, A. Livion Ingvarsson, M. Jensner, A. Nystrom, B.Werkmeister, N. Ostlind (eds.) Konstfeminism Helsingborg, Sweden, Dunkers Kulturhaus and Lilevalch Konsthall, 2004.
  • Kathy Battista Re-Negotiating the Body: Feminist Art in 1970s London, I B Tauris, 2011.
  • Carla Bianpoen, Farah Wardani, Wulan Dirgantoro Indonesian Women Artists Jakarta: Yayasan Semirupa Indonesia:2007.
  • Katy Deepwell (ed) New Feminist Art Criticism: Critical Strategies UK, Manchester, Manchester University Press, 1995.
  • Sylvia Eiblmayr Die Frau als Bild: Der weibliche Körper in der Kunst des 20 Jahrhunderts Berlin, Dietrich Reimer, 1993.
  • Isabelle Graw Die bessere Hälfte: Künstlerinnen des 20. und 21. Jahrhunderts Cologne, du Mont Verlag, 2003.
  • Karen Hindsbo The Beginning is Always Today': Scandinavian feminist art from the last 20 years Norway: Saarlandets Kunstmuseum, 2013.
  • Johanna Householder and Tanya Mars (eds) Caught in the Act: an Anthology of Performance Art by Canadian Women Toronto: YYZ Books, 2003.
  • Lucy Lippard From the Center: Feminist Essays on Women's Art New York. Dutton, 1976.
  • Roszika Parker and Griselda Pollock Framing Feminism: Art and the Women's Movement, 1970—1985 London. Pandora/RKP, 1987.
  • Bojana Pejic (ed) The Gender Check Reader Vienna, MUMOK and Erste Foundation, 2010
  • Griselda Pollock (ed) Generations and Geographies London, Routledge, 1996.
  • Helena Reckitt (ed) Art and Feminism London, Phaidon, 2001
  • Hilary Robinson (ed) Visibly Female London, Camden Press, 1987
  • Hilary Robinson (ed) Feminism — Art — Theory: An Anthology, 1968—2000 Oxford. Blackwells, 2001.
  • Araceli Barbosa Sanchez Arte Feminista en los ochenta en Mexico: una perspectiva de genero Mexico: Casa Juan Pablos Centro Cultural, Universidad Autonoma de Estado de Morelos, 2008.
  • Ella Shohat (ed) Talking Visions: Multicultural Feminism in a Transnational Age Cambridge, Mass, MIT:1998
  • Bridget Tracy Tan Women Artists in Singapore Singapore, Select Books and Singapore Art Museum, 2011.
  • Jayne Wark Radical Gestures: Feminism and Performance Art in North America Montreal: McGill-Queen's University Press, 2006.
  • Women Down the Pub (a.k.a. N.Debois Buhl, L.Strombeck, A.Sonjasdotter) Udsight — Feministiske Strategier i Dansk Billedkunst / View — Feminist Strategies in Danish Visual Art Denmark, Informations Vorla, 2004.
Отримано з https://uk.wiki.x.io/w/index.php?title=Феміністичний_мистецький_рух&oldid=43915745