Ференц Керестеш-Фішер
Ференц Керестеш-Фішер (угор. Keresztes-Fischer Ferenc; *18 лютого 1881, Печ, Угорщина — †3 березня 1948, Відень, Угорщина) — угорський юрист, дипломат, політичний і державний діяч; двічі займав пост прем'єр-міністра Угорщини.
Ференц Керестеш-Фішер | |
---|---|
угор. Keresztes-Fischer Ferenc | |
Прем'єр-міністр Королівства Угорщина | |
3 квітня 1941 | |
Попередник | Пал Телекі |
Наступник | Ласло Бардошші |
Прем'єр-міністр Королівства Угорщина | |
7 березня 1942 — 9 березня 1942 | |
Попередник | Ласло Бардошші |
Наступник | Міклош Каллаї |
Народився | 18 лютого 1881 Печ, Угорщина |
Помер | 3 березня 1948 (67 років) Відень, Угорщина |
Відомий як | юрист, дипломат, політичний і державний діяч; двічі займав пост прем'єр-міністра Угорщини |
Громадянство | Угорщина Угорщина |
Alma mater | Будапештський університет |
Політична партія | Christian National Union Partyd, Unity Partyd[1] і Партія угорського життяd[2] |
Брати | Лайош (угор. Keresztes-Fischer Lajos) |
Релігія | латинська церква[2] |
Медіафайли у Вікісховищі | |
Біографія
ред.Керестеш-Фішер народився 18 лютого 1881 в місті Печ на південному заході Угорщини. Успішно закінчив юридичний факультет Будапештського університету, після чого деякий час був радником в «Pécsi Takarékpénztár Rt.».
Вирішивши зробити політичну кар'єру, Керестеш-Фішер був призначений спершу префектом в медьє Бараня (1921-1931), а потім переведений на ту ж посаду в Шомодь (1925-1931).
Двічі обіймав посаду міністра внутрішніх справ Угорщини (1931-1935 і 1938-1944).
Під час Другої світової війни, в квітні 1941 Німеччина наполегливо намагалася втягнути Угорщину в війну проти Югославії; будучи не здатним запобігти втягненню Угорщини у війну, 3 квітня 1941 здійснив самогубство прем'єр-міністр країни Пал Телекі, висловивши в передсмертній записці своє обурення порушенням даних Югославії зобов'язань. Згідно з конституцією країни, Керестеш-Фішер автоматично став виконувачем обов'язків глави кабінету міністрів, але вже в той же день на цю посаду офіційно вступив Ласло Бардош, який пробув на ній до 7 березня 1942, поки регент Міклош Горті не змусив останнього подати у відставку з огляду на його постійні поступки Гітлеру на шкоду інтересам самої Угорщини. Керестеш-Фішер знову очолив кабінет, пробувши цього разу виконувачем обов'язків два дні; 9 березня 1942 він передав справи Міклошу Каллаї.
Він всіляко підтримував консервативну політику Каллаї, але коли угорська дипломатія почала обговорювати можливість переходу на бік Антигітлерівської коаліції з іншими німецькими сателітами, то, роздратовані політикою «союзної» Угорщини, німці окупували її в березні 1944, після чого Каллаї змушений був тікати, а Керестеш-Фішер був відправлений до концтабору Дахау, а потім засланий до Австрії.
Ференц Керестеш-Фішер помер 3 березня 1948 в столиці Австрії місті Відні від раку легенів.
Його брат Лайош (угор. Keresztes-Fischer Lajos) служив у генштабі Угорщини (угор. General Staff of the Armed Forces of the Republic of Hungary) і після перевороту на чолі з Салаші, як і брат був відправлений в Дахау. Йому також пощастило дочекатися звільнення, але він пережив свого брата лише на два місяці.
Джерела
ред.- Keresztes-Fischer Ferenc életrajza a Magyar Katolikus Lexikonban [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Magyar Életrajzi Lexikon [Архівовано 23 січня 2011 у Wayback Machine.]
- ↑ https://library.hungaricana.hu/hu/view/OGYK_Almanach_1931-1936_1/?query=%22Keresztes-Fischer%20Ferenc%22&pg=328&layout=s
- ↑ а б István H. Vitéz Keresztes-Fischer Ferenc dr / за ред. H. István — Budapest: 1940. — С. 218. — 640 с.