Фортеця Колувере
Фортеця Колувере (ест. Koluvere linnus нім. Schloss Lode) — середньовічна естонська фортеця, що була зведена дворянським родом Лоде наприкінці ХІІІ століття. Найдавніші її частини — це, вочевидь, струнка чотирикутна башта й стіни кастелю.
| Фортеця Колувере | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Головний вхід до замку | ||||
58°54′20″ пн. ш. 24°06′15″ сх. д. / 58.905602° пн. ш. 24.104237° сх. д. | ||||
| Тип | замок  | |||
| Статус спадщини | пам'ятка архітектури Естоніїd[1] | |||
| Країна |  Естонія | |||
| Розташування | Ляене-Нігулаd[1] | |||
| Архітектурний стиль | Неоготичний | |||
| Будівництво | XIII століття | |||
| Стан | Збережений | |||
| Сайт | koluvereloss.com | |||
  Фортеця Колувере (Естонія) | ||||
 | ||||
 Фортеця Колувере у Вікісховищі | ||||
Історія
ред.Фортеця була зведена дворянським родом Лоде наприкінці ХІІІ століття. У 1439 році фортеця перейшла у володіння Сааре-Ляенеського єпископства й була перебудована в будинок конвенту з внутрішнім двориком. У XVI столітті було збудовано округлу гарматну башту. Фортеця розташована на штучному річковому острові — у рови, що її оточують, були спрямовані води річки Лійви.
Під час Лівонської війни під фортецею відбувалися жорстокі битви між німцями, шведами, данцями, росіянами й місцевими селянами. Фортеця не зазнала суттєвих ушкоджень, вона збереглася в початковому вигляді донині.
Подарована в 1646 році шведською королевою Христиною дворянському роду фон Левенів, колишня фортеця відродилася як панський будинок. У 1771 році маєток Колувере перейшов у володіння Григорія Орлова, який звів будинок у стилі рококо.
У 1783 році замок придбала російська імператриця Катерина ІІ з метою відправити сюди в заслання молоду вюртенбергську принцесу Августу-Кароліну. Миза Колувере, збудована як фортеця, якнайкраще підходила для цієї мети, але опальна принцеса через два роки померла за загадкових обставин.
У 1797 році Колувере придбали фон Буксгевдени. Після пожежі в 1840 році замок було відновлено в неоготичному стилі зі стрілчастими пройомами. Під час революції 1905 році повстанці знов спалили замок до стін, після чого він був відновлений у більш-менш попередньому вигляді.
У замку, експропрійованому в Буксгевденів, з 1924 року містився виховний заклад, а з 1963 року — лікарня для душевно хворих. У 60-х роках XX століття були відновлені висока покрівля башт, а заразом середньовічний вигляд замку.
З 2001 році, після переїзду будинку пристарілих до нового приміщення, замок порожніє. З часів мизи збереглися деякі підручні будівлі, великий парк і два прикрашених обелісками кам'яних мости — один через річку Лійви, а другий — через рів, що оперізує замок.
Див. також
ред.Джерела
ред.- Прауст Вальдо. Эстония. Красивейшие мызы, замки и крепости. — 2006. — 64 с.
Примітки
ред.Посилання
ред.- http://www.koluvere.com/ [Архівовано 29 січня 2011 у Wayback Machine.]
- Koluvere loss otsib kosilast
- Koluvere loss võib hävida
- Koluvere loss ootab ostjat [Архівовано 13 жовтня 2003 у Wayback Machine.]
- Maavalitsus müüb keskaegse Koluvere lossi[недоступне посилання з липня 2019]
- Koluvere loss leidis ostja [Архівовано 30 листопада 2009 у Wayback Machine.]
- Koluvere lossist võib saada viie tärniga vanadekodu
- Koluvere lossi uus omanik ei tee kiireid plaane.
- Miljonite kroonide eest ajalugu ja hullud naabrid pealekauba
- Koluvere lossis käivad arheoloogilised kaevamised[недоступне посилання з липня 2019]
- Koluvere lossi ehitus võib aastateks venima jääda
- Eesti Vabariigi ajaloo 90 kõige kultuurivaenulikumat tegu: Koht 31. Keskaegse ja heas korras Koluvere piiskopilinnuse erastamine.
- Koluvere lossi uus katus valmib sügiseks