Фортеця Шаорі
Фортеця Шаорі (груз. შაორის ციხე, латиніз.: tr) — мегалітична споруда бронзової доби в Ахалкалакському муніципалітеті південного грузинського мхаре Самцхе-Джавахеті. Циклопічна кладка, побудована з використанням техніки сухої кладки, має незвичний архітектурний план — ромбоподібний з круглими пробілами. Споруда розташована на однойменній скелястій горі, на висоті 2752 м над рівнем моря, в горах Малого Кавказу, на північний захід від озера Паравані.[3][4] Фортеця внесена до списку Культурних пам'яток національного значення Грузії.[5]
| Фортеця Шаорі | |
|---|---|
.JPG)
| |
41°29′06″ пн. ш. 43°44′45″ сх. д. / 41.485111111111° пн. ш. 43.745805555556° сх. д. | |
| Тип | фортеця і пам'ятка культури[1] |
| Статус спадщини | Культурна пам'ятка національного значення Грузіїd[2][1] |
| Країна |  Грузія |
| Розташування | муніципалітет Ніноцмінда[1] |
  Фортеця Шаорі (Грузія) | |
 | |
 Фортеця Шаорі у Вікісховищі | |
Архітектура
ред..JPG)
Фортеця Шаорі, раніше відома також як Короґлі (від тюркського Короґлу), має багато спільних топографічних та архітектурних особливостей із фортецею Абулі — іншим великим городищем циклопічної форми, який стратегічно розташований в районі озера Паравані.[3]
Фортеця Шаорі побудована з великих базальтових блоків, без використання розчину. Вона складається з двох частин, кожна розташована на вершині крутої гори. Центральна частина являє собою неправильний прямокутник, побудований на найвищій площі, до нього можна дістатися зі сходу через ворота розміром в 1 м в ширину і 1,3 м у висоту.[6] Розташування та просторова організація Шаорі вказує на те, що фортеця, малоймовірно, була центром проживання.[4][6] Радше, вона могла використовуватися у релігійних цілях.[6]
Історико-археологічні передумови
ред.Фортеця Шаорі вперше з'являється у літературних джерелах із географії початку XVIII століття грузинського вченого князя Вакушті.[3] Леон Меліксет-Бек був першим, хто в 1938 році намагався систематично вивчити монолітні пам'ятки Грузії, включаючи Шаорі.[6]
У Шаорі не проводилось жодних археологічних розкопок, що ускладнює точне датування та приписування пам'ятки якійсь конкретній культурі.[6][7] Спостерігається подібність з будівельною технікою та матеріаліми триалетських курганів, що вказує на першу половину ІІ тисячоліття до нашої ери як на можливий період будівництва.[6]
Взагальному поширення циклопічних фортець є археологічним свідченням соціальних змін на Південному Кавказі в середньо-пізню бронзову добу, що відображає соціальну диференціацію і появу владних еліт. Ці фортеці зазвичай будувались на крутих схилах гір. Розподіл поселень і культурний матеріал свідчать про те, що особи, які керували цими фортечними спорудами, здійснювали контроль над орними землями й ресурсами, але вони, можливо, також забезпечували економічні та оборонні функції для своїх територій в глиб регіону.[8]
Див. також
ред..JPG)
Примітки
ред.- ↑ а б в г Wiki Loves Monuments monuments database — 2017.
- ↑ https://heritagesites.ge/uploads/files/646f2ae389305.pdf
- ↑ а б в Berdzenishvili, D. (2002). ჯავახეთის ძველი სიმაგრეები [Old fortresses of Javakheti]. ka:ჯავახეთი. ისტორია და თანამედროვეობა [Javakheti. History and the Present] (груз.). Akhaltsikhe. с. 181—203.
- ↑ а б Sagona, Antonio (2017). The Archaeology of the Caucasus: From Earliest Settlements to the Iron Age. Cambridge University Press. с. 378—379, 385—386. ISBN 9781139061254.
- ↑ List of Immovable Cultural Monuments (PDF) (груз.). National Agency for Cultural Heritage Preservation of Georgia. Архів оригіналу (PDF) за 12 травня 2019. Процитовано 3 липня 2019.
- ↑ а б в г д е Narimanishvili, Goderdzi; Khimshiashvili, Kakha (2009). The Bronze Age Settlements from Trialeti. У Skinner, Peter; Tumanishvili, Dimiti; Shanshiashvili, Anna (ред.). Vakhtang Beridze 1st International Symposium of Georgian Culture — Georgian art in the context of European and Asian cultures; June 21-29, 2008, Georgia (PDF). Tbilisi. с. 30—31. ISBN 978-9941-0-2005-6. Архів оригіналу (PDF) за 23 серпня 2018. Процитовано 24 листопада 2019. [Архівовано 2018-08-23 у Wayback Machine.]
- ↑ Shanshashvili, Nino; Narimanishvili, Goderdzi (2014). Environment and Dwelling in the Early and Middle Bronze Ages South Caucasus. У Narimanishvili, Goderdzi (ред.). International Conference: Problems of Early Metal age Archaeology of Caucasus and Anatolia. November 19-23, 2014 November 19-23, 2014, Georgia (PDF). Tbilisi. с. 247. ISBN 978-9941-0-7134-8. Архів оригіналу (PDF) за 1 грудня 2017. Процитовано 5 квітня 2022.
- ↑ Sagona, Antonio (2017). The Archaeology of the Caucasus: From Earliest Settlements to the Iron Age. Cambridge University Press. с. 378—379, 385—386. ISBN 9781139061254.
