Форт Сан-Себастьян-де-Шама
Форт Сан-Себастьян-де-Шама (порт. Forte São Sebastião de Xama), розташований у Шамі, Гана — третє найдавніше укріплення Гани.[1]
| Форт Сан-Себастьян-де-Шама | |
|---|---|
| Гана |
Історія
ред.Побудований португальцями з 1520 по 1526 р. як торговий пункт і захоплений голландською Вест-Індійською компанією в 1642 році. Первісним призначенням форту було служити стримуючим фактором для англійських моряків, що втручалися в торгівлю у Шамі.[1] Перший чорношкірий професор європейського університету Антон Вільгельм Амо похований на кладовищі форту. У 1872 році форт був переданий разом зі всім голландським Золотим Берегом до Британії.
За часів африканської торгівлі рабами викрадені поневолені африканці очікували тут на транспортування до Північної Америки.[2]
3D-документація з наземним лазерним скануванням
ред.Проект Zamani задокументував форт Сан-Себастьян у 2013 році за допомогою наземного 3D-лазерного сканування[3]. Дані, отримані неприбутковою дослідницькою групою, створюють постійний облік, який можна використовувати для досліджень, освіти, реставрації та збереження.[4][5][6]
3D-модель та панорамний тур фортом Сан-Себастьян доступні на сайті www.zamaniproject.org [Архівовано 12 серпня 2020 у Wayback Machine.]. Анімація 3D-моделі доступна тут [Архівовано 12 серпня 2020 у Wayback Machine.] .
Галерея
ред.-
Форт Сан-Себастьян - зблизька -
Вид на форт з човна -
Вид з воріт на передню частину форту, ззаду - головна брама зі сходами до Шами -
Вид на Шаму з форту -
Передня частина форту
Список літератури
ред.- ↑ а б Fort San Sebastian, Shama (1526). Ghana Museums and Monuments Board. Архів оригіналу за 4 січня 2016. Процитовано 10 квітня 2014.
- ↑ Harrold, Darlene Clark Hine, William C. Hine, Stanley C (2014). The African-American odyssey : the combined volume (вид. 6th edition, combined volume.). ISBN 0205940455.
- ↑ Site - Fort Saint Sebastian - Shama. zamaniproject.org. Архів оригіналу за 12 серпня 2020. Процитовано 7 жовтня 2019.
- ↑ Rüther, Heinz. An African heritage database, the virtual preservation of Africa's past (PDF). www.isprs.org. Архів оригіналу (PDF) за 26 лютого 2020.
- ↑ Rajan, Rahim S.; Rüther, Heinz (30 травня 2007). Building a Digital Library of Scholarly Resources from the Developing World: An Introduction to Aluka. African Arts. 40 (2): 1—7. doi:10.1162/afar.2007.40.2.1. ISSN 0001-9933. Архів оригіналу за 30 липня 2020. Процитовано 26 березня 2020.
- ↑ Rüther, Heinz; Rajan, Rahim S. (December 2007). Documenting African Sites: The Aluka Project. Journal of the Society of Architectural Historians. University of California Press. 66 (4): 437—443. doi:10.1525/jsah.2007.66.4.437. JSTOR 10.1525/jsah.2007.66.4.437. Архів оригіналу за 24 вересня 2019. Процитовано 26 березня 2020. [Архівовано 2019-09-24 у Wayback Machine.]
5°00′39″ пн. ш. 1°37′45″ зх. д. / 5.010825° пн. ш. 1.629199° зх. д.