Вікіпедія

Франц Рейшель

Франц Рейшель (фр. François (Frantz) Étienne Reichel, Франсуа Етьєн Рейшель; 16 березня 1871, Париж — 24 березня 1932, Париж) — французький регбіст і легкоатлет, чемпіон літніх Олімпійських ігор 1900 року. Один із засновників і перший президент Міжнародної Асоціації Спортивної Преси в 1924—1932 роках.

Франц Рейшель
Francois-Étienne Obus Reichel
François Étienne Reichel
Загальна інформація
НаціональністьФранція
Громадянство Франція Редагувати інформацію у Вікіданих
Народження16 березня 1871(1871-03-16)
Париж
Смерть24 березня 1932(1932-03-24)
Париж
ПохованняПер-Лашез[1] і Grave of Breviaire-Reichel-Delhotald Редагувати інформацію у Вікіданих
БатькоLouis-Philippe Reicheld Редагувати інформацію у Вікіданих
Спорт
КраїнаФранція
Вид спортуРегбі
КлубРейсінг 92 Париж
КомандаРейсінг 92 Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди
Воєнний хрест 1914–1918 офіцер ордена Почесного легіону
Чоловіки регбі-юніон
Представник Франція Франція
Золото 1900 Париж Командні змагання

|}

CMNS: Франц Рейшель у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Спортивна кар'єра

ред.

Регбі

ред.

Під час кар'єри репрезентував клуби Неуілли і Космополітен. Найбільші перемоги відніс разом з клубом "Рейсінг 92",з яким здобув титул чемпіона Франції в 1892 і 1900 роках, а також виступив в фіналі в 1893 році[2]. В 1953 році став капітаном першої французької дружини, який заграв на Британськіх островах. В 1904 році перейшов до СЦУФ, де займав позицію капітана команди в 1905-1907 роках, а в 1908 році закінчив свою спортивну кар'єру. Час від часу грав ще під час товариських матчів, а в 20-тих роках грав в команді ветеранів СЦУФ[3].

Разом із іншими паризькими спортсменами взяв участь у змаганнях з регбі на літніх Олімпійських іграх 1900. Виступив у двох змаганнях, коли 14 жовтня команда Франції отримала перемогу над Німеччиною з рахунком 27:17[4]. Два тижні пізніше, вони здобули перемогу над Великою Британією з рахунком 27:8[5][6]. Вигравши ці два найважливіші поєдинки, Франція отримала золоту медаль[7].

Він є одним із трьох почесних представників Франції (Франц Рейшель, Анрі Аман, Луї Деде).

Легка атлетика

ред.

Будучи легкоатлетом, Франц Рейшель в 1890 році став чемпіоном Франції в змаганнях з бігу на 110 метрів з перешкодами. В 1893 році став чемпіоном в спортивній ходьбі на 1 кілометр і здобув срібло в бігу на 400 метрів. Франц повторив свій рекорд в 1894 році в бігу з перешкодами.

Разом із іншими спортсменами взяв участь у змаганнях з бігу з перешкодами на 400 метрів і 100 метрів на літніх Олімпійських іграх 1900. В першому з них він відпав в самому початку(під час елімінацій)[8], а в другому випадку авансував до фіналу, хоча і не виступив в ним.

Інші зацікавлення

ред.

Франц Рейшель не тільки був легкоатлетом і регбістом. Він також займався фехтуванням, боротьбою і гімнастикою. Любив їздити кінно, цікавився спортивними перегонками[9].

Як боксер змагався з Франком Ерне[9], потім працював арбітром [10] (був суддею під час поєдинку Джо Джеанетте з Джорджом Карпентьєром[11].

Спортивний діяч

ред.

Будучи ще в школі, Франц Рейшель створив Спортивне Товариство. Він також був одним із ініціаторів повстання Французької Футбольної Федерації[12][13][14], а також і заступником директора. В 1903 році, створив Французьку Федерацію з Боксу[15], де зайняв позицію головного секретаря.

Франц Рейшель також займав позицію директора Французької та Міжнародної Федерації Хокею на траві[16]. В 1923 році створив Міжнародну Федерацію Бобслея і Скелетона[17], а рік пізніше зорганізував у власному дому зустріч Французької Федерації Баскетболу і Софтболу, на якому був вибраний віце директором[18][19].

Рейшель був також секретарем УCFCA і Міжнародного Олімпійського Комітету[20], а також генеральним секретарем і спортивним комісаром літніх Олімпійських ігор 1924[21][9].

В 1925 році працював головним виконавчим директором Спортивного Клубу Франції (СЦУФ), де займався секцією регбі від 1904-1919.

В 1913-1914 роках був одним з членів міжнародної асоціації легкоатлетичних федерацій[22], а в 1928 році отримав відзнаку Ветеран Пін (Veteran Pin)[23].

Журналіст і автор

ред.

Співпрацював з Sports Athlétiques, l’Avenir, L'Auto, Le Vélo, Le Monde sportif, L'Auto-Vélo, Le Sport illustré; створив і керував спортивною колонкою Ле фігаро, був також автором інших публікацій[24]. Для Le Vélo приготував рапорт з літніх Олімпійських ігор 1896[25], для l’Avenir i L'Auto рапорт з літніх Олімпійських ігор 1924.

Разом із батьком співпрацював з П'єром де Кубертеном, а Франц зорганізував обслугу преси під час конгресу в Сорбоні, який активував Олімпійські ігри[6][26].

В 1921 році створив Syndicat de la presse sportive et touristique, а три роки пізніше Association International de la Presse Sportive.

Примітки

ред.
  1. ↑ L'Homme libre — 1932. — P. 3. — ISSN 1256-0170; 2419-0241
  2. ↑ Racing 92 - Hall of Fame. www.racing-metro92.com (фр.).
  3. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 16 червня 2012. Процитовано 21 січня 2017.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  4. ↑ [1]
  5. ↑ [2]
  6. ↑ а б [недоступне посилання
  7. ↑ [3]
  8. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 5 квітня 2011. Процитовано 21 січня 2017.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  9. ↑ а б в Архівована копія. Архів оригіналу за 2 лютого 2017. Процитовано 21 січня 2017.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) [Архівовано 2017-02-02 у Wayback Machine.]
  10. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 10 червня 2015. Процитовано 21 січня 2017.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  11. ↑ [4]
  12. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 6 вересня 2013. Процитовано 21 січня 2017.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) [Архівовано 2013-09-06 у Wayback Machine.]
  13. ↑ [5]
  14. ↑ [6]
  15. ↑ Les Athlètes de la République..., s. 414
  16. ↑ Архівована копія (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 12 вересня 2016. Процитовано 21 січня 2017.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  17. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 23 жовтня 2012. Процитовано 21 січня 2017.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) [Архівовано 2012-10-23 у Wayback Machine.]
  18. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 29 квітня 2015. Процитовано 21 січня 2017.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  19. ↑ Архівована копія (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 5 березня 2016. Процитовано 21 січня 2017.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  20. ↑ Архівована копія (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 12 вересня 2016. Процитовано 21 січня 2017.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  21. ↑ PARIS 1924 – RAPPORT OFFICIEL, s. 37
  22. ↑ [7]
  23. ↑ International Association of Athletics Federations (ред.). Constitution. iaaf.org (англ.).
  24. ↑ [8]
  25. ↑ Ephemerides (PDF). studia.ubbcluj.ro (рум.).
  26. ↑ PARIS 1924 – RAPPORT OFFICIEL, s. 24
Отримано з https://uk.wiki.x.io/w/index.php?title=Франц_Рейшель&oldid=43920642