Фред Адра
Фред Адра (справжнє ім'я Фредерік Драчинський, нар. 19 січня 1972, Тбілісі, Грузинська РСР, СРСР) — ізраїльський російськомовний письменник, драматург і музикант, лідер етногрупи «Злі ляльки[ru]». Молодший брат Марка Далета.
Фред Адра | ||||
---|---|---|---|---|
Народився | 19 січня 1972[1] (52 роки) Тбілісі, Грузія | |||
Країна | СРСР Ізраїль | |||
Діяльність | письменник, дитячий письменник, письменник наукової фантастики | |||
Мова творів | російська | |||
Жанр | фантастика | |||
| ||||
Життєпис
ред.Народився 1972 року в Тбілісі, Грузинська РСР. У 1990 році переїхав до Ізраїлю. Нині живе в Єрусалимі. За освітою мистецтвознавець та археолог.
2006 року журі під керівництвом Едуарда Успенського присудило Фреду Адрі перший приз під час першого вручення премії за найкращий твір для дітей «Заповітна мрія[ru]»;[2] втім, критика відразу ж запитала: «А може, це книжка для дорослих?»[3]
Творчість
ред.Повісті
ред.- «Алекс та снігові тіні», 2004
Цикл «Лис Улісс»
ред.Пенталогія про світ антропоморфних звірів. Видавалася двічі, під різними назвами.
- «Лис Улісс» або «Лис Улісс і скарб шаблезубих» (2006)
- «Лис Улісс і край світу» або «Лис Улісс та втрачене місто» (2007)
- «Лис Улісс і зв'язок часів» або «Лис Улісс і сопілка часу» (2011)
- «Кіт Артур і пастка для Землі» або «Лис Улісс і пастка для Землі» (2012)
- «Лис Улісс та довга зима» (2018)
Цикл «Чарівник і Діджей»
ред.Не пов'язані між собою оповідання про людину, яка вміє спілкуватися з духами.
- «Кінець акторської кар'єри»
- «Нісенітниця в картинках»
- «Гувернер»
Пародії
ред.- «Ми з Мельпоменою»
- «Виродки»
- «Віскі-с»
Оповідання
ред.- «Контури зла»
- «Ми — ліс»
- «Не любіть, та не любимі будете»
- «Пазл»
- «Шоу „Гротеск“»
- «Витель»
Мініатюри
ред.- «Автобаса»
- «Вінні-Пух і нікого-нікого-нікого»
- «Таксі-глюк»
- «Тригрошова п'єса»
- «З корабля на бал»
- «Всесвіт, здатний на підлість»
- «Творчі руїни»
- «Пістолет самотності»
- «Стар і млад»
- «І банки наші швидкі»
- «Вечір важкого дня»
- «Шедевр нашого часу»
- «Історична правда»
П'єси
ред.- «Автобаса повертається»
- «Як у казці я бранка»
- «Шкілка»
- «Лис Улісс і Дух Зими»
Мікроп'єси
ред.- «Гамлет»
- «Чисто конкретне вбивство»
- «Діагноз»
- «Упізнання»
- «Випускники»
Примітки
ред.- ↑ ПроДетЛит — 2019.
- ↑ Б. Пастернак. Улисс доплыл до «Заветной мечты» [Архівовано 2024-05-28 у Wayback Machine.] // «Время новостей», № 89, 25 мая 2006. (рос.)
- ↑ А. Шварц. Коварные самцы, Сверхобезьян и другие [Архівовано 2011-02-25 у Wayback Machine.] // Букник, 4 декабря 2006. (рос.)
Посилання
ред.- Офіційний сайт Фреда Адри (рос.)
- Журнал «Самвидав»: книги Фреда Адри (рос.)