Хав'єр Уррутікоечеа
Хав'єр Уррутікоечеа (ісп. Javier Urruticoechea, 17 листопада 1952, Сан-Себастьян — 24 травня 2001, Барселона), більш відомий як просто Урруті (ісп. Urruti) — іспанський футболіст, що грав на позиції воротаря. Футболіст року в Іспанії (1980).
Хав'єр Уррутікоечеа | ||||||||||||||||||||||
Особисті дані | ||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Народження | 17 листопада 1952 | |||||||||||||||||||||
Сан-Себастьян, Іспанія | ||||||||||||||||||||||
Смерть | 24 травня 2001 (48 років) | |||||||||||||||||||||
Асплугас-да-Любрагат, Іспанія | ||||||||||||||||||||||
Зріст | 182 см | |||||||||||||||||||||
Громадянство | Іспанія | |||||||||||||||||||||
Позиція | воротар | |||||||||||||||||||||
Юнацькі клуби | ||||||||||||||||||||||
1967-1969 | «Ленгокоак» | |||||||||||||||||||||
Професіональні клуби* | ||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||
Національна збірна | ||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||
* Ігри та голи за професіональні клуби |
Один з найсильніший воротарів Іспанії 1980-х років. Провів у Ла-Лізі 16 сезонів і зіграв 307 матчів, а найбільших результатів здобув, виступаючи за «Барселону», у складі якої виграв Кубок володарів кубків УЄФА, а також низку національних трофеїв[1]. Також виступав за національну збірну Іспанії, у складі якої був учасником трьох чемпіонатів світу та одного чемпіонату Європи.
Клубна кар'єра
ред.Народився 17 листопада 1952 року в місті Сан-Себастьян. Вихованець футбольної школи клубу «Ленгокоак».
У дорослому футболі дебютував 1969 року виступами за «Сан-Себастьян», в якому провів три сезони, після чого був переведений у головну команду міста «Реал Сосьєдад», де з 1973 року був основним воротарем, але у 1976 році втратив місце в основі і став дублером Луїса Арконади. В результаті Урруті 1977 року був змушений перейти в «Еспаньйол»[2], де чотири сезони був основним воротарем.
1981 року, після того як був визнаний футболістом року в Іспанії[3], перейшов до «Барселони», за яку відіграв наступні 7 сезонів. Нарівні з такими гравцями, як Стів Арчибальд і Бернд Шустер, Урруті був лідером команди, вигравши у першому ж сезоні Кубок володарів кубків, а у наступному виграв Кубок Іспанії, Кубок ліги та Суперкубок країни, а у сезоні 1983/84 став володарем Трофея Самори.
1984 року клуб очолив англійський фахівець Террі Венейблз. Під його керівництвом «Барселона» виграла чемпіонат у сезоні 1984/85[4] і дійшла до фіналу Кубка європейських чемпіонів 1985/86. Перед ним у півфіналі проти шведського «Гетеборга» Урруті відбив 2 удари в серії пенальті і сам встиг забити у ворота шведів[5]. У фіналі теж була серія пенальті і там Урруті парирував 2 перших удари, але його колега по амплуа, румун Гельмут Дукадам відбив усі 4 удари гравців «Барселони»[6].
Після того, як в 1986 році в «Барселону» з «Атлетіка Більбао» перейшов Андоні Субісаррета, Урруті сів на лавку і за останні 2 сезону в клубі він з'явився тільки 1 раз, вигравши в останньому сезоні перед завершенням кар'єри Кубок Іспанії 1987/88.
Виступи за збірні
ред.29 березня 1978 року дебютував в офіційних іграх у складі національної збірної Іспанії в товариському матчі проти збірної Норвегії у Хіхоні.
У складі збірної був учасником чемпіонату світу 1978 року в Аргентині, чемпіонату Європи 1980 року в Італії, чемпіонату світу 1982 року в Іспанії та чемпіонату світу 1986 року у Мексиці, втім на жодному із турнірів не зіграв жодної хвилини, будучи запасним голкіпером[7].
У національній команді Урруті не зумів заграти через велику конкуренцію з боку Луїса Арконади та Андоні Субісаррети, від яких постраждав і на клубному рівні. Тому за «червону фурію» Хав'єр провів лише 5 матчів. Також Урруті провів 2 матчі за збірну Країни Басків.
Смерть
ред.Загинув у травні 2001 року в ДТП у містечку Асплугас-да-Любрагат недалеко від Барселони[8][9]. Щорічно проводиться турнір з гольфу в честь Урруті[10].
Клубна статистика
ред.Виступи | Ліга | Кубок країни | Єврокубки | Інші | Всього | |||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Клуб | Ліга | Сезон | Ігри | Голи | Ігри | Голи | Ігри | Голи | Ігри | Голи | Ігри | Голи |
«Реал Сосьєдад» | Ла Ліга | 1972/73 | 0 | -0 | 0 | -0 | — | — | 0 | 0 | ||
1973/74 | 34 | -45 | 2 | -3 | — | — | 36 | -48 | ||||
1974/75 | 7 | -8 | 0 | -0 | 1 | -1 | — | 8 | -9 | |||
1975/76 | 25 | -33 | 0 | -0 | 3 | -10 | — | 28 | -43 | |||
1976/77 | 0 | -0 | 0 | -0 | — | — | 0 | 0 | ||||
Разом | 66 | -86 | 2 | -3 | 4 | -11 | 0 | -0 | 72 | -100 | ||
«Еспаньйол» | Ла Ліга | 1977/78 | 27 | -44 | 0 | -0 | — | — | 27 | -44 | ||
1978/79 | 29 | -31 | 0 | -0 | — | — | 29 | -31 | ||||
1979/80 | 34 | -37 | 0 | -0 | — | — | 34 | -37 | ||||
1980/81 | 31 | -39 | 0 | -0 | — | — | 31 | -39 | ||||
Разом | 121 | -151 | 0 | -0 | 0 | -0 | 0 | -0 | 121 | -151 | ||
«Барселона» | Ла Ліга | 1981/82 | 4 | -7 | 0 | -0 | 3 | -2 | — | 7 | -9 | |
1982/83 | 18 | -17 | 0 | -0 | — | 8 | -9 | 26 | -26 | |||
1983/84 | 33 | -26 | 0 | -0 | 3 | -5 | 8 | -12 | 44 | -43 | ||
1984/85 | 33 | -25 | 0 | -0 | 1 | -2 | 4 | -5 | 38 | -32 | ||
1985/86 | 31 | -31 | 0 | -0 | 9 | -9 | 1 | -0 | 41 | -40 | ||
1986/87 | 1 | -0 | 0 | -0 | 0 | -0 | — | 1 | 0 | |||
1987/88 | 0 | -0 | 0 | -0 | 0 | -0 | — | 0 | 0 | |||
Разом | 120 | -106 | 0 | -0 | 16 | -18 | 21 | -26 | 157 | -150 | ||
Всього за кар'єру | 307 | -343 | 2 | -3 | 20 | -29 | 21 | -26 | 350 | -401 |
Титули і досягнення
ред.Командні
ред.- Чемпіон Іспанії (1):
- Володар Кубка Іспанії (2):
- Володар Суперкубка Іспанії (1):
- Володар Кубка іспанської ліги (2):
- Володар Кубка Кубків УЄФА (1):
Особисті
ред.- Футболіст року в Іспанії: 1980–81
- Володар Трофея Самори: 1983–84
Примітки
ред.- ↑ Jonathan Stevenson and Chris Bevan (22 квітня 2008). When Bryan Robson tamed Barca. BBC Sport. Архів оригіналу за 1 червня 2009. Процитовано 24 квітня 2014.
- ↑ Arconada, nuevo numero uno del fútbol español [Arconada, new number one of Spanish football] (Spanish) . El País. 22 березня 1980. Архів оригіналу за 6 вересня 2017. Процитовано 20 травня 2016.
- ↑ Spain – Footballer of the Year [Архівовано 10 січня 2021 у Wayback Machine.], at RSSSF
- ↑ "Urruti, t'estimo", 23 años después ["Urruti, I love you", 23 years later] (PDF) (Spanish) . Mundo Deportivo. 6 листопада 2008. Архів оригіналу (PDF) за 11 червня 2016. Процитовано 20 травня 2016.
- ↑ La noche mágica de Pichi Alonso [Pichi Alonso's magical night] (PDF) (Spanish) . Mundo Deportivo. 1 грудня 2006. Архів оригіналу (PDF) за 3 червня 2016. Процитовано 20 травня 2016.
- ↑ Duckadam inspires Steaua. UEFA. 18 квітня 2006. Архів оригіналу за 5 травня 2020. Процитовано 20 травня 2016.
- ↑ Del utillero falangista al positivo de Calderé: nuestro Mundial 86 en diez episodios [From the falangista kit man to Calderé's positive: our 86 World Cup in ten episodes] (Spanish) . El Confidencial. 21 травня 2016. Архів оригіналу за 13 червня 2018. Процитовано 28 вересня 2017.
- ↑ Fallece el ex jugador del FC Barcelona Javier Urruticoechea, 'Urruti' (Javier Urruticoechea, 'Urruti', former FC Barcelona player, dies) [Архівовано 9 грудня 2016 у Wayback Machine.]; El País, 24 May 2001 (ісп.)
- ↑ Urruti, ex portero de «Barça» y Espanyol, fallece en un accidente de tráfico (Urruti, ex «Barça» and Espanyol goalkeeper, dies in road accident); El Mundo, 25 May 2001 (ісп.)
- ↑ Séptima edición del Memorial Urruti de golf [Seventh edition of the Urruti golf Memorial] (Spanish) . Sport. 14 лютого 2017. Архів оригіналу за 4 вересня 2017. Процитовано 4 вересня 2017.
Посилання
ред.- Хав'єр Уррутікоечеа на сайті worldfootball.net (англ.) (нім.) (фр.) (ісп.) (порт.) (італ.) (нід.) (пол.)
- Хав'єр Уррутікоечеа на сайті BDFutbol.com (англ.)
- Хав'єр Уррутікоечеа на сайті National-Football-Teams.com (англ.)