Хелена Ногерра
Хелена Барбара Рібейру Фуртаду Велью Ногерра (порт. Hélène Barbara Ribeiro Furtado Velho Nogueira; нар.. 18 травня 1969, Брюссель, Бельгія) — бельгійська фотомодель, акторка, співачка, письменниця і телеведуча. Музичну кар'єру розпочала 1988 року, акторську — 1989 року. У сольній музичній кар'єрі відома під псевдонімом «Dillinger Girl». З 2010 року виступає у складі французького гурту Nouvelle Vague[6]. Як фотомодель співпрацює з агентствами Click та Viva в Парижі[7].
| Хелена Ногерра | |
|---|---|
| порт. Helena Noguerra | |
 | |
| Ім'я при народженні | фр. Hélène Barbara Ribeiro Furtado Velho Nogueira |
| Народилася | 18 травня 1969[1][2][…] (55 років) Брюссель[d] |
| Країна |  Бельгія Франція[4] |
| Діяльність | акторка, співачка, фотомодель, письменниця, телеведуча |
| Галузь | сценічне мистецтво |
| Знання мов | португальська і французька[5] |
| Роки активності | 1989 — тепер. час |
| Жанр | поп |
| Родичі | Liod |
| У шлюбі з | Філіп Катерінd, Fabrice Du Welzd і Фаб'єн Галтьє |
| Діти | Tanel Derardd |
| IMDb | ID 1159895 |
| Сайт | helenanoguerra.fr/en |
Життєпис
ред.Хелена Ногерра народилася 1969 року в Брюсселі, в родині середнього достатку. Її мати була португалкою, яка в 1968 році емігрувала до Бельгії, рятуючись від диктатури Салазара. У Хелени є зведений брат і дві сестри, одна з яких відома співачка Ліо. Кар'єра в модельному бізнесі почалася для Хелени у 15-роічному віці, після чого вона прославилася як теле- та радіоведуча. У 1989 році Хелена випустила свій дебютний сингл « Lunettes Noires», через три роки вийшов другий сингл «Rivières rouges», але на випуск сольного альбому співачка не наважувалася[8]. Дебютний альбом Хелени під назвою «Projet Bikini» вийшов лише в 1999 році, через 10 років після початку її музичної кар'єри[9].
Свій наступний альбом, «Azul», Хелена записала разом зі співаком та аранжувальником Філіппе Катерін у 2001 році. Він мав неймовірний успіх у Франції, як і наступна музична робота Елени «Née dans la nature» («Народжений у природі»), що вийшла в 2004 році[10].
У 1989 році Хелена дебютувала в кіно, епізодичною роллю у фільмі «Ванна кімната». Після цього вона, головним чином, займалася модельним бізнесом, уклавши контракт із французькою агенцією «Viva», періодично знімаючись у короткометражних фільмах. Повернення Хелени в кіно відбулося 2001 року, у французькій драмі «Божественна дитина». Поступово актриса почала переходити від другопланових ролей і камео до масштабніших ролей. У 2005 році вона зіграла головну роль у фільмі «Чорна скринька», а у 2009 році — у фільмі «Приватне життя Салазара».
У 2002 році Хелена спробувала себе як письменник, випустивши книгу «Ворог всередині» (L'Ennemi est à l'interieur), а в 2006 році дебютувала на театральній сцені. Продовжуючи музичну кар'єру, 2006 року вона взяла псевдонім «Dillinger Girl». Під цим псевдонімом вона випустила альбом «Bang!» — Спільну роботу з музикантом Фредеріко Пеллегріні[11]. У 2007 році співачка повернулася до сольної кар'єри, випустивши альбом «Fraise Vanille», який мав певний успіх серед шанувальників співачки. З нагоди виходу альбому Хелена дала своє перше невелике турне містами Франції, що завершилося виступом у відомому паризькому театрі «Bataclan»[12].
У 2010 році Хелена вступила до французького жіночого гурту Nouvelle Vague, записавши у складі колективу альбоми Couleurs sur Paris і The Singers. Останній став для Хелени дебютним англомовним альбомом. Залишаючись у складі групи, вона продовжила й сольну кар'єру. У 2013 році випустила черговий альбом Année Zéro, сингли з якого отримали гідні позиції у французьких чартах[13]. Пісня Tom, що стала лід-синглом альбому, і кліп на неї, удостоїлися високих похвал музичних критиків[14]. У травні 2013 року вийшов новий сингл Хелени The End of the Story[15].
Як актриса, Хелена продовжує зніматися у кіно та на телебаченні. У 2010 році вона зіграла у фільмах «Серцеїд» (з Ванессою Параді) та «Муму», а у 2011 році їй дісталася головна роль у комедії Крістіана Клав'є «Татусі без шкідливих звичок». В 2014 році Хелена дебютувала в російському кінематографі, зігравши президента Франції в комедійному фільмі «Кухня в Парижі»[16].
Особисте життя
ред.У Хелени Ногерри є син — Танель Дерард (нар. 1991), музикант і модель[17][18]. Її сестра — співака Ліо.
Фільмографія
ред.| Рік | Українська назва | Оригінальна назва | Роль | |
|---|---|---|---|---|
| 1989 | ф | Ванна кімната | La salle de bain | жінка в супермаркеті |
| 2001 | тф | Божественна дитина | Le Divin enfant | Телеведуча |
| 2002 | ф | Дівчатам ніхто не довіряє | Les filles, personne s'en méfie | Актриса |
| 2002 | ф | Якщо я був багатий[en] | Ah! Si j'étais riche | Прісцилла |
| 2003 | ф | Без неї | Sem Ela | Інес Вієйра |
| 2005 | ф | Чорна скринька | La Boîte noire | Сорайя |
| 2006 | ф | Паризька історія[en] | Dans Paris | Дівчина на скутері |
| 2006 | с | Мафіоза | Mafiosa | Лаетита |
| 2007 | с | Що таке добре, що таке погано | Fais pas ci, fais pas ça | Дитячий психіатр |
| 2008 | ф | Інша[fr] | L'autre | Подруга Ларса |
| 2009 | ф | Приватне життя Салазара | A Vida Privada de Salazar | Крістіана Гарньє |
| 2009 | с | Сімейна сцена | Scènes de ménages | Лаура |
| 2010 | ф | Серцеїд | L'arnacoeur | Софі |
| 2010 | ф | Муму[en] | Mumu | Мадам Ротайлот |
| 2010 | тф | Унизу сходів | Au bas de l'échelle | Маріетта |
| 2011 | тф | Десять хвилин ніде | À dix minutes de nulle part | Мадам Стівенарт |
| 2011 | ф | Учень Дюкобю | L'élève Ducobu | Аделін Гратін |
| 2011 | тф | Вальпараізо | Valparaiso | Емма Кагліон |
| 2011 | ф | Татусі без шкідливих звичок | On ne choisit pas sa famille | Алекс Боргнолі |
| 2012 | ф | Клініка кохання[fr] | La clinique de l'amour | Прісцілла |
| 2012 | ф | Канікули Дюкобю[fr] | Les vacances de Ducobu | Аделін Гратін |
| 2013 | ф | Скачки[fr] | Turf | Христина |
| 2013 | ф | Я - вболівальник Стандарту[fr] | Je suis supporter du Standard | в ролі самої себе |
| 2013 | ф | Марка ангелів[fr] | La Marque des anges | Анджела Коулсон |
| 2013 | ф | Готель романтичних побачень | Hôtel Normandy | Еліс Лекорр |
| 2013 | ф | Домашнє життя[fr] | La vie domestique | Інес |
| 2014 | ф | Синок[en] | Fiston | Моніка |
| 2014 | ф | Алілуя | Alleluia | Солендж |
| 2014 | ф | Кухня в Парижі | — | Президентка Франції |
| 2015 | тф | Вбивство у Коліурі | Meurtres à Collioure | Аліс Кастель |
| 2015 | ф | Up to Me | Єва | |
| 2015 | с | Кассандра | Cassandre | Джорджія (1 серія) |
| 2017 | ф | Ласкаво просимо до Німбао | Bienvenue à Nimbao | Бабета |
| 2020 | ф | 10 днів без мами | 10 jours sans maman | Одрі |
| 2021 | тф | Заміна | Le Remplaçant | Ізабель (2 серії) |
Твори
ред.Бібліографія
ред.- Ворог всередині (L'Ennemi est à l'intérieur), 2002
- І я встала на стіл (Et je me suis mise à table, 2004)
- Полетимо на Місяць (Fly me to the Moon), 2007
- Привіт Любов (Ciao Amore), 2017
Дискографія
ред.- 1999: Projet Bikini
- 2001: Azul
- 2004: Née Dans la Nature
- 2007: Fraise Vanille
- 2013: Année Zéro[19]
- 2019: Nue
Примітки
ред.- ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #135364337 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ SNAC — 2010.
- ↑ Filmportal.de — 2005.
- ↑ https://cinedweller.com/celebrity/helena-noguerra/
- ↑ CONOR.Sl
- ↑ Выступление группы «Nouvelle Vague» в Линкольн-Холл. Архів оригіналу за 6 жовтня 2011. Процитовано 26 вересня 2014. [Архівовано 2011-10-06 у Wayback Machine.]
- ↑ Элена Ногуэрра на сайте kino-teatr.ru
- ↑ Dahon, Didier (28 июня, 2005). Helena Noguerra. Interprète, auteur (фр.). Lalalala.org. Архів оригіналу за 26 лютого 2009. Процитовано 2 жовтня 2014.
- ↑ Биография Элены Ногуэрра на сайте PurePeople.com
- ↑ Элена Ногуэрра: ни «да», ни «нет»
- ↑ Leeuwis, Jermy (27 апреля, 2006). Dillinger Girl & Baby Face Nelson to release Bang! (англ.). Music Remedy. Процитовано 27 вересня 2014.
- ↑ Helena Noguerra en concert au Bataclan (фр.). Pure Charts. 25 января, 2008. Процитовано 1 жовтня 2014.
- ↑ Helena Noguerra: "C’est la première fois que j’arrête de m’excuser d’exister" (фр.). Pure Charts. 31 августа, 2013. Процитовано 2 жовтня 2014.
- ↑ Элена Ногуэрра презентовала клип на новую песню «Том»
- ↑ Элена Ногуэрра возобновила музыкальную карьеру выпуском сингла «The End of the Story»
- ↑ Актеры фильма «Кухня в Париже» на сайте ruskino.ru
- ↑ Prisma Média. Helena Noguerra grand-mère à 51 ans : son fils Tanel papa pour la première fois ! - Gala. Gala.fr (фр.). Процитовано 27 вересня 2021.
- ↑ Helena Noguerra: who is her son Tanel, whom she "raised like her little brother"?. World Today News (амер.). 16 липня 2020. Процитовано 27 вересня 2021.
- ↑ Список альбомов и синглов Элены Ногуэрра