Холмець
Холме́ць — село в Ужгородському районі Закарпатської області.
| село Холмець | |||
|---|---|---|---|
| |||
| Країна |  Україна
| ||
| Область | Закарпатська область | ||
| Район | Ужгородський район | ||
| Рада | Холмецька сільська рада | ||
| Код КАТОТТГ | UA21100010100052465 
| ||
| Основні дані | |||
| Засноване | 1400 | ||
| Населення | 901 | ||
| Поштовий індекс | 89444 | ||
| Географічні дані | |||
| Географічні координати | 48°31′30″ пн. ш. 22°23′12″ сх. д. / 48.52500° пн. ш. 22.38667° сх. д. | ||
| Місцева влада | |||
| Адреса ради | 89444, с. Холмець, вул. Дружби, б/н | ||
| Карта | |||
  Холмець | |||
 Холмець | |||
| Мапа | |||
| |||
|
| |||
Історія
ред.На південь від села, на лівому березі потічка Циганівка, в урочищі Каран – поселення культури алфельдської мальованої кераміки. Досліджувалося в 1974 році експедицією ІА АН УРСР. В центрі села в 1931 році відктито ґрунтовий могильник пізньої бронзи з трупоспаленням в урнах (культура Станове ХІІІ – ХІІ століть до нашої ери). В околиці Холмців відомі давні поселення, в тому числі й слов'янські VIII — ІХ ст., що свідчить про виникнення сучасного села набагато раніше від XIII ст.
В письмових джерелах село відоме під назвою «Helmech». Назва Холмці виникла у слов'янському мовному середовищі, фіксуючи, що село виникло на пагорбі-холмі.
В околиці Холмців відомі давні поселення, в тому числі й слов'янські VIII— ІХ ст., що свідчить про виникнення сучасного села набагато раніше від XIII ст. В XIII ст. угорський король подарував землі біля Холмців кільком шляхтичам, які додавали до свого прізвища прикладку «холмецькі». В письмових джерелах село відоме під назвою «Helmech» у 14 столітті, селом володіла родина Helmeczy.
Збереглися дані про родини Корлат і Губків. Землевласнику Корлату в XVI ст. належала більша частина села.Податкові списки у 1599 році зафіксували 16 селянських дворів, три панські садиби, костел, парафію та школу.На початок XVIII ст. кількість селянських господарств значно зменшилася. В 1715 році в селі нараховувалося лише 5 селянських господарств, які обробляли також панські виноградники.
Джерела, датовані другою половиною XVIII ст., вважають село Холмці угорським селом.
Політика
ред.Парламентські вибори, 2019
ред.На позачергових парламентських виборах 2019 року у селі функціонувала окрема виборча дільниця № 210587, розташована у приміщенні клубу.
- Результати
- зареєстровано 739 виборців, явка 39,51%, найбільше голосів віддано за «Слугу народу» — 49,48%, за «Опозиційний блок» — 16,15%, за «Опозиційну платформу — За життя» — 9,62%.[1] В одномандатному окрузі найбільше голосів отримав Йосип Борто (самовисування) — 36,59%, за Андрія Андріїва (самовисування) — 14,98%, за Роберта Горвата (самовисування) — 14,29%[2].
Населення
ред.Мова
ред.Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[3]:
| Мова | Кількість | Відсоток |
|---|---|---|
| угорська | 460 | 51.05% |
| українська | 432 | 47.95% |
| російська | 6 | 0.67% |
| словацька | 1 | 0.11% |
| інші/не вказали | 2 | 0.22% |
| Усього | 901 | 100% |
Релігія
ред.Реформатський храм - у селі вже була церква у 13 столітті, яку було передано реформаторам у 17 столітті. Ця готична будова була знесена в 1799 році. Його нова реформатська будівля була побудована між 1803 і 1806 роками у стилі класицизму.
Храм жінок-мироносиць. 1994.
До радянської влади в селі були реформатський та римо-католицький храми, а греко-католики мали дзвіницю. Є згадка про те, що в 1933 р. 70 греко-католиків зі священиком Юлієм Желтваєм придбали дуже мелодійний дзвін. Двічі дзвін знімали через воєнне та повоєнне лихоліття.
У 1960-х роках була спроба викрасти дзвін, але селяни врятували його. Дзвіниця на той час була вже знищена і відбудувати її влада не дозволяла. У 1986 р. войовничі атеїсти з допомогою війська зруйнували римо-католицький костел.
У 1994 р. всі три громади відбудували римо-католицький костел, а потім, за ініціативою жінок (8 березня 20 жінок вийшло копати рови на фундамент), взялися за спорудження першої в селі греко-католицької церкви, проект якої підготував священик Юрій Довганинець. Мурована церква розмірами 19: 8 м має форму базиліки з п’ятиярусною вежею над входом. Поряд Микола Репко, Юрій Шепела, Юрій Мотильчак та Михайло Левчук вимурували дзвіницю, а три дзвони, вилиті в Новому Роздолі на Львівщині, фундували директор “Закарпатвтормету” Семен Сливка та виходець із села Янош Моті, що нині мешкає в Америці, він зробив вагомий внесок у спорудження храму.
У липні 1996 р. церкву освятив єпископ Іван Семедій. Розпис стін та малювання ікон виконав колишній викладач Ужгородського коледжу мистецтв Федір Лащак. Дирекція коледжу допомогла з виготовленням іконостасу: студенти Олег Товт, Віталій Манцулич та Петро Кармазин вирізьбили царські двері як свою дипломну роботу.
Туристичні місця
ред.- На південь від села, на лівому березі потічка Циганівка, в урочищі Каран – поселення культури алфельдської мальованої кераміки.
- храм жінок-мироносиць, 1994.
- реформатська будівля
Галерея
ред.,_%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%BD%D1%8F_%D0%BF%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D1%80%D0%B0%D0%BC%D0%B0,_%D1%84%D0%BE%D1%82%D0%BE_2018,%D0%A4%D0%A0%D0%9C,(Nikon_D5100).jpg)
Примітки
ред.- ↑ Підсумки голосування на виборчих дільницях у загальнодержавному виборчому окрузі в межах ОВО № 68, Закарпатська область. Позачергові вибори народних депутатів України 2019 року. Архів оригіналу за 23 березня 2022.
{{cite web}}: символ нерозривного пробілу в|title=на позиції 95 (довідка) - ↑ Відомості про підрахунок голосів виборців на виборчих дільницях одномандатного виборчого округу № 68, Закарпатська область. Позачергові вибори народних депутатів України 2019 року. Архів оригіналу за 23 березня 2022.
{{cite web}}: символ нерозривного пробілу в|title=на позиції 98 (довідка)