Холмський повіт (Російська імперія)
Холмський повіт (рос. дореф. Холмскій уѣздъ, пол. Powiat chełmski) — історична адміністративно-територіальна одиниця Люблінської (1867—1912) і Холмської (1912—1918) губерній Російської імперії та Люблінського воєводства міжвоєнної Польщі. Утворений у 1867 році. Повітовий центр — місто Холм.
| Холмський повіт | ||||
 | ||||
| Губернія | Люблінська губернія, Холмська губернія | |||
|---|---|---|---|---|
| Центр | Холм | |||
| Створений | 1867 | |||
| Скасований | 1939 | |||
| Площа | 1291,3 (1885) | |||
| Населення | 101 392[1] осіб (1897) | |||
| Найбільші міста | Холм | |||
| Наступники | Холмський повіт | |||
Волості
ред.
При утворенні до повіту входили 1 місто (Холм) і 5 містечок (Войславичі, Павлів, Рейовець, Савин, Свірже, Сідлище) та 13 сільських волостей. В повіті було сіл, фільварків і колоній — 563, хуторів — 3099.
В 1911 р. повіт поділявся на 14 волостей:
- Березини — с. Березини,
- Буків — с. Савин,
- Вільховець — с. Бусівно,
- Войславиці — с. Войславичі,
- Жмудь — с. Жмудь,
- Кривички — с. Кривички,
- Павлів — с. Павлів,
- Раколупи — с. Городисько,
- Рейовець — с. Рейовець,
- Свіржі — с. Свірже,
- Став — с. Став,
- Сідлище — с. Сідлище,
- Турка — с. Турка,
- Циців — с. Циців.
Ухвалою другої Думи від 9 травня 1912 (закон 23 червня 1912) населений переважно українцями Холмський повіт переданий з Люблінської губернії до новоутвореної Холмської: місто Холм і волості Буків, Вільховець, Войславиці, Жмудь, Кривички, Павлів, Раколупи, Рейовець, Сідлище, Свіржі, Став, Турка, Циців.
Розташування
ред.Повіт розташовувався на сході губернії. Межував на півночі — з Володавським повітом, на заході — з Любартівським і Люблінським повітом, на півдні — з Красноставським і Грубешівським, на сході — з Володимир-Волинським повітом Волинської губернії. Площа повіту становила 1865,9 версти[1].
Населення
ред.За даними етнографічної експедиції 1869—1870 років під керівництвом Павла Чубинського, у повіті проживало 36 825 українськомовних: 24 355 українськомовних греко-католиків, 12 344 українськомовних римо-католиків, 1 157 польськомовних греко-католиків і 126 греко-католиків, які розмовляли і українською, і польською[2].
В 1878 р. з 81 869 осіб населення повіту: 32 903 православних (до 1875 р. — греко-католики), 31 377 римокатоликів, 9 214 протестантів, 8 731 юдей.
За переписом населення Російської імперії 1897 року в повіті проживало 137 585 осіб (71 117 чоловіків і 66 468 жінок)[1]. Найбільше місто — Холм (18 452 осіб)[1]. Розподіл населення за мовою згідно з переписом 1897 року[3]:
| Мова | Осіб | Відсоток |
|---|---|---|
| польська | 47 463 | 34,50 % |
| українська | 46 003 | 33,44 % |
| німецька | 17 516 | 12,73 % |
| єврейська | 17 484 | 12,71 % |
| російська | 8 615 | 6,26 % |
| інші | 504 | 0,37 % |
| Разом | 137 585 | 100 % |
Внаслідок указу[ru] російського імператора Миколи II від 17 квітня 1905 року, який проголошував релігійну терпимість та дозволив змінювати конфесію, у 1905—1906 роках у повіті 13 173 осіб перейшли з православ'я на римо-католицизм[4]. У 1906—1907 роках у Холмському повіті налічувалося 58 870 православних осіб і 70 884 римо-католиків[4].
Інфраструктура
ред.У 1906—1907 роках у повіті діяло 47 православних церков і 11 римо-католицьких костелів[4]. На 1908 рік у повіті працювало 124 школи (65 звичайних і 59 прицерковних)[4].
Примітки
ред.- ↑ а б в г Первая всеобщая перепись населения Российской Империи 1897 г. Наличное население в губерниях, уездах, городах Российской Империи (без Финляндии). Люблинская губерния. www.demoscope.ru. Демоскоп Weekly - Приложение. Справочник статистических показателей. Архів оригіналу за 6 жовтня 2016. Процитовано 4 грудня 2016.
- ↑ Труды этнографическо-статистической экспедиціи въ Западно-Русскій Край / собран. П. П. Чубинскимъ. — С.-Петербургъ, 1872. — Т. 7: Евреи. Поляки. Племена немалорусскаго происхожденія. Малоруссы (статистика, сельскій бытъ, языкъ). — С. 362. (рос. дореф.)
- ↑ Первая всеобщая перепись населения Российской Империи 1897 г. Распределение населения по родному языку. Холмский уезд. www.demoscope.ru. Демоскоп Weekly - Приложение. Справочник статистических показателей.
- ↑ а б в г Wiercieński H.[pl]. Znaczenie historyczne i wartość naukowa referatu złożonego w Izbie Państwowej w sprawie wydzielenie Chełmszczyzny przez D.N.Czychaczewa. — Kraków, 1913. — С. 5-7, 9-10, 18. (пол.)
Джерела
ред.- Энциклопедический Словарь Ф. А. Брокгауза и И. А. Ефрона(рос.)
- Powiat chełmski // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1880. — Т. I. — S. 555. (пол.) (пол.)