Холодна гора (концентраційний табір)

«Холо́дна гора́» — концентраційний табір, що в роки окупації Харкова (1941—1943) діяв на Холодній горі у приміщенні в'язниці. Одночасно в ньому перебували близько 20 000 в'язнів. За час існування табору від голоду та знущань загинуло більше 10 000 осіб.

Урочисте відкриття пам'ятного знака на місці колишнього концтабору 30 вересня 2004 року.

Тіла розстріляних і померлих від голоду радянських військовополонених відвозили на колишнє Кузінське кладовище, що розташовувалося по Кладовищенській вулиці (нині — Озерянська вулиця), вздовж Соціалістичної (нині Волонтерська вулиця), де скидали в урвища та закопували (урвища копали вручну самі військовополонені). У післявоєнний час сліди цього масового поховання знищили — Холодногірський цвинтар і церкву остаточно ліквідували. На місці цвинтаря розбили парк відпочинку. При земельних роботах (закладка фундаменту багатоповерхових будинків) робітники наткнулися на скупчення кісток — одну з братських могил. Частину кісток перепоховали на 8-му кладовищі, свідченням чому є пам'ятник, установлений на ньому. Наприкінці 1970-80-х рр. парк ліквідували й розпочали будівництво стадіону, недобудованого й дотепер. При будівництві стадіону робітниками також неодноразово знаходили речі (чоботи), кістки. У результаті будівництва стадіону на території парку насипали землю; нині рівень поверхні на місці поховань на 1,5-2 метра вищий, ніж був за існування цвинтаря. Нині територія цвинтаря та братських могил — це пустир (колишній стадіон «Трудові резерви», тепер — стадіон Української інженерно-педагогічної академії (УІПА), що добре проглядається з різних точок міста. Проведені на початку 1990-х рр. за приватною ініціативою місцевими краєзнавцями пошукові роботи довели, що на місці концтабору існують поховання тисяч радянських солдатів — військовополонених концтабору «Холодна гора».

У радянські часи на закритій території Відділу державної служби охорони Ленінського району м. Харкова встановлено пам'ятний знак (загального характеру, на честь всім загиблим у роки війни), що зовсім ніяк не вказував на історичні події, пов'язані з концтабором. 30 вересня 2004 р. відбулося встановлення закладного каменя на території стадіону УІПА (вул. Озерянська, 23А) для подальшого будівництва на цьому місті меморіалу пам'яті загиблим радянським військовим.

Пусть всех Вас, непрославленных нами в былом, ангел славы посмертной коснется крылом Є.О. Євтушенко. Епітафія, вибита на камені

Твори мистецтва

Всі страхіття та жахи концтабору «Холодна гора» зобразив у своїй повісті «Циклон» Олесь Гончар.

Джерела

• Мызгин К. Концлагерь «Холодная гора». Доклады XVIII краеведческой конференции. — Харьков, 2004. (рос.)
• В. Ф.ТРУФАНОВА. Так поступали советские медики / Из книги "В боях за Харьковщину, Харьков, изд-во «Прапор»,1973, с.172-181
• После «Собора»^{[недоступне посилання з жовтня 2019]}
• Мы победили смерть!
• Братская могила на месте концлагеря на территории Холодногорской тюрьмы остается без памятника^{[недоступне посилання з липня 2019]}
• Сегодня в Харькове открылся памятный знак погибшим военнопленным^{[недоступне посилання з жовтня 2019]}
• Самая трагическая страница истории Холодногорской колонии написана в годы фашистской оккупации^{[недоступне посилання з жовтня 2019]}