Хосе Альварес Куберо
Хосе Альварес Куберо (Priego de Córdoba, 23 квітня 1768 року — Мадрид, 26 листопада 1827 року) — іспанський скульптор неокласичного стилю.
| Хосе Альварес Куберо | |
|---|---|
ісп. José Álvarez Cubero  | |
 | |
| Народився | 23 квітня 1768[4][1][…] Priego de Córdoba, España |
| Помер | 26 листопада 1827[1][2][3] (59 років) Мадрид, Іспанія[6] |
| Поховання | Cementerio del Norte, Madridd[7] |
| Країна | .svg){kind=small} Іспанія |
| Діяльність | скульптор |
| Знання мов | іспанська |
| Членство | Академія красних мистецтв Франції |
| Діти | Aníbal Álvarez Bouqueld і José Álvarez Bouqueld |
Біографія
ред.Хосе Альварес Куберо народився в Прієго-де-Кордова у родині Домінго Альвареса, який був різьбярем по каменю. Хосе почав свої перші дослідження в Прієго, відвідуючи академії Кордови, Гранади та Мадрида між 1791 і 1794 роками, де його прийняли до Королівської академії образотворчих мистецтв Сан-Фернандо. 21 липня 1799 року він отримав стипендію в розмірі 12000 реалів з Королівського дому, щоб продовжити навчання в Парижі. 28 вересня був прийнятий до Школи витончених мистецтв, а пізніше інтегрувався в команду в майстерні художника Жака-Луї Давида. Альварес Куберо налагодив стосунки з французьким неокласичним скульптором Огюстеном Пажу, в особняку якого він заснував свою резиденцію.
Творчий шлях
ред.Альварес Куберо увійшов у паризьке життя і брав участь у різних конкурсах. У 1804 році він отримав золоту медаль на конкурсі Паризької академії, будучи коронованим самим Наполеоном. Того ж року він створив один зі своїх шедеврів, Ганімед (Академія Сан-Фернандо в Мадриді). Починаючи з 1805 року Хосе Альварес Куберо оселився в Римі, де подружився зі скульптором Антоніо Кановою. Він зробив два портрети в повний зріст у манері мадам Рекам'є Давида: один Ізабель де Браганса (Музей Прадо) і інший Герцогині Арізи (Паласіо де Лірія в Мадриді), останній на замовлення Карлоса Мігеля Фіц-Джеймса, герцога Альби. Протягом останніх двох років Хосе Альварес Куберо продовжував займатися мистецтвом, створюючи різноманітні скульптури. Однією з найвідоміших його робіт є мармурова група «Оборона Сарагоси», яка виставлена у фоє Музею Прадо.
Приватне життя
ред.Хосе Альварес Куберо одружився з Ізабель Букель, з якою мав трьох дітей: Хосе Альвареса Букеля (Париж, 1805 — Бургос, 1830, скульптор), Анібала (Рим, 1806 — Мадрид, 1870, архітектор) і Карлоту (Рим, 1824-Мадрид, 1843).
Список літератури
ред.- Каталог виставки, Les Élèves espagnols de David, Castres, Musée Goya, 1989, сторінка 41.
- Chisholm, Hugh, ред. (1911). // Encyclopædia Britannica (англ.) (вид. 11-те). Cambridge University Press.
{{cite encyclopedia}}: Пропущений або порожній|title=(довідка)</img>
Посилання
ред.Примітки
ред.- ↑ а б в Енциклопедія Брокгауз
- ↑ а б Diccionario biográfico español — Real Academia de la Historia, 2011.
- ↑ а б Brozović D., Ladan T. Hrvatska enciklopedija — LZMK, 1999. — 9272 с.
- ↑ Benezit Dictionary of Artists — OUP, 2006. — ISBN 978-0-19-977378-7
- ↑ Artists of the World Online, Allgemeines Künstlerlexikon Online, AKL Online / Hrsg.: A. Beyer, B. Savoy — B: K. G. Saur Verlag, Verlag Walter de Gruyter, 2009. — ISSN 2750-6088 — doi:10.1515/AKL
- ↑ Зведений список імен діячів мистецтва — 2008.
- ↑ Quer C. S. La última obra de Juan de Villanueva. El cementerio general del norte de Madrid // Goya: revista de arte — 1987. — вип. 196. — P. 221. — ISSN 0017-2715