Вікіпедія

Хунцзе Дай

американський хімік

Хунцзе Дай (2 травня 1966(1966-05-02) Редагувати інформацію у Вікіданих, Шаоян, Хунань Редагувати інформацію у Вікіданих) — китайсько-американський нанотехнолог і прикладний фізик. Є професором хімії «JG Jackson & CJ Wood» у Стенфордському університеті. [3] Провідний фахівець з вивчення вуглецевих нанотрубок, [4] [5] [6][7] Дай вважається одним з провідних хіміків у світі за версією Science Watch. [8] На початок 2020-х є науковим радником і співзасновником Nirmidas Biotech, Inc., яка прагне комерціалізувати його проривні дослідження барвників NIR-II і плазмонного золота (pGOLD) для застосування в охороні здоров’я та діагностиці in vitro.

Хунцзе Дай
Народився2 травня 1966(1966-05-02) (58 років) Редагувати інформацію у Вікіданих
Шаоян, Хунань, КНР Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна США Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьхімік, фізик, викладач університету, nanotechnologist Редагувати інформацію у Вікіданих
Галузьхімія Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materГарвардський університет, Колумбійська школа інженерії та прикладних наукd, Harvard School of Engineering and Applied Sciencesd і Університет Цінхуа Редагувати інформацію у Вікіданих
Вчене званняJ. G. Jackson and C. J. Wood Professorship in Chemistryd Редагувати інформацію у Вікіданих
ЗакладСтенфордський університет[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
ЧленствоАмериканська академія мистецтв і наук, Національна академія наук США[2] і Китайська академія наук Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди
Сайтprofiles.stanford.edu/hongjie-dai Редагувати інформацію у Вікіданих

Дай здобув ступінь бакалавра з фізики в Університеті Цінхуа в 1989 році, потім вирушив до Сполучених Штатів за програмою CUSPEA[en], організованою професором Лі Цзундао. Здобув ступінь магістра прикладних наук у Колумбійському університеті в 1991 році та ступінь доктора прикладної фізики у Гарвардському університеті в 1994 році під керівництвом професора Чарльза Лібера[en]. Постдок у Гарварді, з 1997 року працює у Стенфордському університеті як доцент [9] [3]

Нагороди та визнання

ред.

Доробок

ред.
  • N. Wong Shi Kam, M. O'Connell, J. A. Wisdom und H. Dai: Carbon nanotubes as multifunctional biological transporters and near-infrared agents for selective cancer cell destruction. PNAS, 102, 11600–11605, (2005).
  • H. Dai: Chemical Synthesis Routes to Nanotube Molecular Electronics. Accounts of Chemical Research, 35, 1035–1044 (2002).
  • A. Javey, J. Guo, Q. Wang, M. Lundstrom und H. Dai: Ballistic Carbon Nanotube Field Effect Transistors. Nature, 424, 6949 (2003).
  • N.W.S. Kam, T.C. Jessop, P. Wender und H. Dai: Nanotube Molecular Transporters: Internalization of Carbon Nanotube-Protein Conjugates into Mammalian Cells. J. Am. Chem. Soc., 126, 6850–6851 (2004).
  • R. Chen, Y. Zhang, D. Wang und H. Dai: Non-covalent Sidewall Functionalization of Single-walled Carbon Nanotubes for Protein Immobilization. J. Am. Chem. Soc., 123 (16), 3838–3839 (2001).
  • J. Kong, E. Yenilmez, T. Tombler, W. Kim, L. Liu, S.Y. Wu, C.S. Jayanthi, R. Laughlin und H. Dai: Quantum Interference and Ballistic Transmission in Nanotube Electron Wave-Guides. Phys. Rev. Lett., 87, 106801 (2001).
  • J. Kong, N. Franklin, C. Zhou, S. Peng, J.J. Cho und H. Dai: Nanotube Molecular Wires as Chemical Sensors. Science, 287, 622 (2000).
  • T. Tombler, C. Zhou, L. Alexeyev, J. Kong, H. Dai, W. Liu, C Jayanthi, M. Tang, und S.Y. Wu: Reversible Nanotube Electro-mechanical Characteristics Under Local Probe Manipulation. Nature, 405, 769 (2000).
  • S. Fan, M. Chapline, N. Franklin, T. Tombler, A. Cassell und H. Dai: Self-Oriented Regular Arrays of Carbon Nanotubes and their Field Emission Devices. Science, 283, 512 (1999).
  • J. Kong, H.T. Soh, A. Cassell, C.F. Quate und H. Dai: Synthesis of Single Single-Walled Carbon Nanotubes on Patterned Silicon Wafers. Nature, 395, 878 (1998).

Примітки

ред.
  1. ↑ https://dailab.stanford.edu/
  2. ↑ http://www.nasonline.org/member-directory/members/20035986.html
  3. ↑ а б в г д е Chemistry Faculty: Faculty Research Interests - Hongjie Dai. Stanford University. Процитовано 9 червня 2010..
  4. ↑ Eisenberg, Anne (2 березня 2000), A Wisp of Carbon, a Whiff of Gases, The New York Times.
  5. ↑ Researchers Develop First Integrated Silicon Circuit With Nanotube Transistors, ScienceDaily, 7 січня 2004.
  6. ↑ Biever, Celeste (21 лютого 2007), Nanotubes smuggle anti-HIV molecules into cells, New Scientist.
  7. ↑ Brumfiel, Geoff (15 квітня 2009), Nanotubes cut to ribbons: New techniques open up carbon tubes to create ribbons, Nature, doi:10.1038/news.2009.367.
  8. ↑ Top 100 Chemists, 2000-2010. ScienceWatch. Процитовано 31 січня 2016.
  9. ↑ Mosher, Harry S., Stanford Chemistry Department History 1977 to 2000. VI. Professors, Brief Biographical Summaries 1976–2000, Stanford University Library, архів оригіналу за 12 лютого 2012.
  10. ↑ ACS Award in Pure Chemistry [Архівовано 23 березня 2012 у Wayback Machine.], American Chemical Society, retrieved 2011-04-09.
  11. ↑ Julius Springer Prize for Applied Physics 2004 awarded, Springer-Verlag, 5 жовтня 2004.
  12. ↑ 2006 James C. McGroddy Prize for New Materials Recipient, American Physical Society, архів оригіналу за 3 вересня 2011, процитовано 9 квітня 2011 [Архівовано 2011-09-03 у Wayback Machine.].
  13. ↑ 11 Stanford faculty inducted into AAAS, Stanford Daily, 23 квітня 2009[недоступне посилання з 01.04.2017].
  14. ↑ Three Stanford scholars tapped as AAAS fellows, Stanford Report, 12 січня 2011.
  15. ↑ National Academy of Sciences Members and Foreign Associates Elected, News from the National Academy of Sciences, National Academy of Sciences, 3 травня 2016, архів оригіналу за 6 травня 2016, процитовано 14 травня 2016
  16. ↑ National Academy of Medicine Elects 100 New Members, National Academy of Medicine, 21 жовтня 2019, процитовано 3 грудня 2019
  17. ↑ 2019年中科院院士增选结果揭晓，64人当选. The Paper. 22 листопада 2019. Процитовано 22 листопада 2019.
Отримано з https://uk.wiki.x.io/w/index.php?title=Хунцзе_Дай&oldid=44370002