| Речовини |
Властивості |
Типи |
Будова |
Функції |
Метаболізм
|
| Білки
|
|
- За особливостями будови:
- Протеїни (містять тільки амінокислоти);
- Протеїди (містять також групи не амінокислотного походження — простетичні групи. Органічна складова — гем, вітаміни тіамін та біотин, неорганічна складова — катіони Zn, Mg, Mo — гемоглобін, хлорофіл тощо);
- За функціональним призначенням:
- Структурні (протеїди, до складу яких входять ліпіди — склад клітинних мембран, судин, нігтів, волосся, склистого тіла);
- Транспортні (гемоглобін);
- Запасні (в жовтку яєць тварин та у насінні);
- Захисні (специфічний зв'язок із чужорідними агентами — імуноглобуліни);
- Рухові (склад всіх скорочувальних структур клітини — актин, міозин);
- Регуляторні (інсулін);
- Каталітичні (білкова та небілкова складова (похідні вітамінів, йони — амілаза, фосфатаза (ферменти))
|
- Первинна (порядок чергування амінокислотних залишків у білкових молекулах (пептидні зв'язки — залишки 2-8 амінокислот)) — усі білки;
- Вторинна (пакування пептидного ланцюга у спіраль за допомогою водневих зв'язків -CO- і -NH-);
- Третинна (згортання вторинних структур у тривимірні утвори певної для кожного виду білка форми — глобули — під дією гідрофобних зв'язків, сульфідних і сольових містків);
- Четвертинна (згортання третинних структур, що фіксується йонними та водневими зв'язками)
|
- Транспортна — перенесення речовин (гемоглобін, речовини-переносники);
- Каталітична — прискорення розпаду речовин (пепсин, амілаза, трипсин);
- Захисна (імунна) — зв'язування молекул сторонніх речовин (антитіла, інтерферон, імуноглобуліни);
- Регуляторна (гормони інсулін, глюкагон);
- Скорочувальна (білки м'язів актин та міозин);
- Структурна (колаген, осеїн, еластин, кератин);
- Енергетична (1 г = 17, 6 кДж);
- Рецепторна (родопсин)
|
Макромолекули білків → травний канал → амінокислоти → кров → біосинтез білків → будова органел, білків, мембран та ферментів
|
|
Вуглеводи
|
- Прості — гідрофільність, синтез у полісахариди та дисахариди;
- Складні — перетворення на моносахариди шляхом гідролізу, гідрофобність (полісахариди)
|
Складні:
|
Моносахариди — Cn(H2O)n, дисахариди - C12H22O11
|
|
Макромолекули вуглеводів → глюкоза( → глікоген) → кров → окиснення з виділенням енергії (підсумкове рівняння C6H12O6 + 6O2 → 6H2O + 2800 кДж)
|
|
Ліпіди
|
|
|
Естери вищих жирних кислот і гліцерину
'|
'|
Де R — вільні радикали жирних кислот
|
- Регуляторна (гормони з ліпідною природою);
- Захисна (захисний каркас для внутрішніх органів, підшкірний жир);
- Теплоізоляційна (підшкірна жирова клітковина);
- Склад вітамінів (D, E), рослинних пігментів;
- Енергетична(1 г = 39 кДж)
|
Макромолекули жирів→травний канал→гліцерин, жирні кислоти(→лімфа)→кров→жирове депо (сальник, підшкірна клітковина)→синтетичні процеси
|
|
Нуклеїнові кислоти
|
ДНК — самоподвоєння, стабільність;
РНК — лабільність
|
- ДНК — біополімер, який утворює хромосоми та бере участь у біосинтезі білка. Здатна до самоподвоєння за типом комплементарності азотистих основ (А-T, Г-Ц);
- РНК — біополімер, який будує тіло рибосоми та бере участь у біосинтезі білка (мРНК, тРНК, рРНК)
- мРНК – РНК, що є матрицею трансляції. Цикл життя мРНК складається з таких етапів: транскрипція на основі ДНК за принципом шаблонності та комплементарності при дії ферменту ДНК-полімерази (утворюється пре-мРНК), кепірування (на 5’ кінець додається модифікований нуклеотид – метилгуанозин – за допомогою три фосфатного мосту), поліаденілування (приєднання до 3’ кінця транскрипти 200-300 залишків аденілової кислоти за допомогою А-полімерази), сплайсинг (відщеплюються інтрони, що каталізується сплайсосомою), виведення із ядра, трансляція, розпад на нуклеотиди. Формує рибосому (сполучення двох субодиниць рибосоми з кодоном мРНК). Трансляція припиняється досягненням стоп-кодонів УАА, УАГ або УГА. Становить 5% від усіх видів РНК.
- рРНК – РНК, що складають основу рибосоми. Після транскрипції молекули рРНК утворюють дві субодиниці рибосоми. Становить 80% від усіх видів РНК.
- тРНК – РНК, що транспортують амінокислоту до місця призначення та зумовлюють її переміщення з її А-центру до П-центру шляхом конформації комплексу з антикодону тРНК та кодону мРНК
|
- ДНК – подвійна правозакручена спіраль, мономером якої є нуклеотид. Нуклеотид складається з азотистої основи (аденін, гуанін, тимін, цитозин), пентози (дезоксирибози) та фосфату (залишку фосфорної кислоти). Рибоза сполучається з залишками фосфорної кислоти за допомогою ковалентного зв’язку, а з азотистими основами – водневим зв’язком. ДНК може мати первинну (послідовність розташування нуклеотидів), вторинну (згортання у подвійну спіраль) та третинну (згортання у ядрах) структуру;
- РНК – полінуклеотидний ланцюг, мономером якого є нуклеотид. Нуклеотид складається з азотистої основи (аденін, гуанін, урацил, цитозин), пентози (рибози) та фосфату (залишку фосфорної кислоти)
|
Збереження та передача спадкової інформації під час біосинтезу білка
|
