Вікіпедія

Церква Різдва Пресвятої Богородиці (Дубровиця)

православна церква в Дубровиці
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Церква Різдва Пресвятої Богородиці.

Церква Різдва Пресвятої Богородиці — храм Православної церкви України, одна з найстаріших архітектурних пам'яток міста Дубровиця Рівненської області, Україна[1]. Пам'ятка архітектури національного значення[2][3], охоронний № 1498[4]. Належить до Дубровицького благочиння Рівненської єпархії ПЦУ[5].

Церква Різдва Пресвятої Богородиці
Церква Різдва Пресвятої Богородиці у Дубровиці (1929 рік)
51°34′27.1″ пн. ш. 26°34′01.9″ сх. д. / 51.574194° пн. ш. 26.567194° сх. д. / 51.574194; 26.567194
Тип спорудицерква Редагувати інформацію у Вікіданих
РозташуванняУкраїна, Дубровиця
ЗасновникІгнатій Броель-Плятер
Початок будівництва1861 Редагувати інформацію у Вікіданих
Кінець будівництва1861
Стильбароко
НалежністьПравославна церква України
Станпам'ятка архітектури національного значення України Редагувати інформацію у Вікіданих
Адресавул. Воробинська
ЕпонімРіздво Пресвятої Богородиці Редагувати інформацію у Вікіданих
Церква Різдва Пресвятої Богородиці (Дубровиця). Карта розташування: Україна
Церква Різдва Пресвятої Богородиці (Дубровиця)
Церква Різдва Пресвятої Богородиці (Дубровиця) (Україна)
Мапа
CMNS: Церква Різдва Пресвятої Богородиці у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Історія

ред.

Вперше православна церква церква в Дубровиці згадується в заповіті Марії Юріївної Гольшанської (Курбської) від 18 березня 1576 року[6]. У цьому акті вона заповіла, аби її чоловік князь Андрій Михайлович Курбський після її смерті віддав у Пречистенську церкву в Дубровиці її церковні речі: мале Євангеліє, обтягнуте червоним оксамитом і обрамлене позолоченим сріблом, друге Євангеліє, обтягнуте чорним оксамитом, а також срібний визолочений здвиговий хрест[6][7].

Копії метричних книг зберігалися з 1777 року[6]. Принаймні до 1834 року церква Різдва Богородиці належала до Домбровицького деканату греко-католицької церкви[8]. Опісля діяла як православна. Станом на 1859 рік дубровицька парафія Різдва Богородиці налічувала 2902 віряни[9]. Тоді до неї були приписані: містечко Домбровиця з церквою Різдва Богородиці (765 вірян), села Селець з приписною каплицею (517 вірян), Золоте (438 вірян), Пузня (142 вірян), Людинь (224 вірян), Рудня (48 вірян), Ясенець (128 вірян), Острівці (134 вірян), Мочулище (236 вірян), Крупове (270 вірян)[9].

Сучасна мурована церква збудована в 1861 році на кошти дубровицького графа Ігнатія Броель-Плятера[6][10]. За описом церковного майна 1879 року парафії належало: маєток з городами — 3 десятини, орної землі — 54 десятини 2100 сажнів, сінокоси — 12 десятин 1178 сажнів землі[6]. У 1889 році у парафії було 3085 парафіян, з них 863 особи — у Домбровиці[6].

Станом на 1892 рік парафія налічувала 4439 вірян (2165 чоловіків та 2274 жінки), володіла 94 десятинами та 1132 сажнями землі, мала в підпорядкуванні однокласне народне училище, села Золоте, Пузня, Людинь, Рудня, Ясинець, Острівці, Мочулище, Крупове та дерев'яну Миколаївську церкву в селі Селець[10].

У 1962 році радянська влада закрила церкву і перетворила її на склад солі[5][1]. Були тоді плани підірвати будівлю[1]. З Луцька вже були викликані мінери, привезено вибухівку, проте в останній момент тогочасний начальник райвідділу міліції Дмитро Башинський відмінив наказ[1]. Пізніше за збереження пам'ятки Дмитру Башинському присвоєно звання почесного громадянина Дубровиці[1].

Після проголошення незалежності України храм був відреставрований[11]. Офіційно релігійну громаду Свято-Різдво-Богородичної церкви зареєстровано 25 вересня 1992 року[12]. Станом на 2011 рік орієнтовна кількість парафіян становила 350 осіб[12].

Архітектура

ред.
 
Пам'ятник Улянії Гольшанській
  Зовнішні зображення
  Сучасний зовнішній вигляд церкви
  Інтер'єр церкви

Церква Різдва Пресвятої Богородиці в Дубровиці є трьохкупольним мурованим храмом у стилі пізнього бароко[13]. Церква поєднує в собі російську і дерев'яну українську архітектуру[11]. Цегляна, трьохмастна, в основу композиції покладено притаманна українським дерев'яним культовим спорудам осьова схема компонування об'ємів, доповнена розміщенням дзвіниці на західному фасаді, що є характерним прийомом російської архітектури[14].

Складається з квадратної в плані, великих розмірів нави, прямокутних апсиди і нартексу[14]. Опорними для системи підпружних арок є поставлені по квадрату чотири стовпи п'ятигранного перерізу[14]. Прямокутний у плані об'єм двох нижніх ярусів дзвіниці, орієнтований перпендикулярно осі основного об'єму, рівновисокий з навою[14]. Восьмерик дзвіниці декорований щипцями[14]. Південний і північний фасади нави, західний фасад дзвіниці і східний фасад апсиди мають ідентичне оформлення, яке має в основі мотив портика[14].

Біля церкви в 2005 році встановлено пам'ятник діві Улянії Гольшанській-Дубровицькій[1][13].

Див. також

ред.

Примітки

ред.
  1. ↑ а б в г д е Наталка Позняк-Хоменко. Княжий град над річкою Горинь. Україна молода. Архів оригіналу за 29 червня 2015. Процитовано 18 березня 2015. (Перевірено 18 березня 2015)
  2. ↑ Пам'ятки архітектури національного значення, Рівненська область. Украина Инкогнита. Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 18 березня 2015.
  3. ↑ Пам’ятки містобудування і архітектури Рівненської області. Рівненщина. Архів оригіналу за 14 квітня 2016. Процитовано 18 березня 2015.
  4. ↑ Про доповнення списку пам'яток містобудування і архітектури Української РСР, що перебувають під охороною держави. Рада Міністрів УРСР; Постанова від 06.09.1979 № 442. Законодавство України. Архів оригіналу за 02.04.2018. Процитовано 18 березня 2015.
  5. ↑ а б Архіпастирський візит у Дубровицю. Рівненська єпархія ПЦУ. 21 вересня 2016. Процитовано 28 вересня 2022.
  6. ↑ а б в г д е Теодоровичъ Н. И. Историко-статистическое описаніе церквей и приходовъ Волынской епархіи. — Почаевъ : Въ Типографіи Почаево-Успенской Лавры, 1889. — Т. 2: Уѣзды Ровенскій, Острожскій и Дубенскій. — С. 612. (рос. дореф.)
  7. ↑ Жизнь князя Андрея Михайловича Курбскаго въ Литвѣ и на Волыни. — Кіевъ : Въ Лито-Типографическомъ Заведеніи І. К. Вальнера, 1849. — Т. 1. — С. 77. (рос. дореф.)
  8. ↑ Державний архів Житомирської області: Каталог метричних книг. — Житомир : Вид-во «Волинь», 2010. — Т. 1: Римо-католицизм; греко-католицизм; лютеранство; іудаїзм. — С. 65. — ISBN 978-966-690-107-4.
  9. ↑ а б Сведения о населенных местах Волынской губернии, собранные губернским статистическим комитетом МВД по предписанию Министра внутренних дел от 9 апреля 1859 г., для подготовки издания Полного списка населенных мест Российской Империи. Часть I. — 1859. — С. 585. (рос. дореф.)
  10. ↑ а б Девятисотълѣтіе православія на Волыни. 992-1892 г. — Житоміръ : Типо-Литографія Е. П. Льва, 1892. — Т. 2. Статистическія свѣдѣнія о приходахъ Волынской епархіи. — С. 514-515. (рос. дореф.)
  11. ↑ а б Сім чудес Дубровиччини. ОГО. Архів оригіналу за 22 березня 2015. Процитовано 18 березня 2015.
  12. ↑ а б Паспорт Дубровицького району (станом на 1 січня 2011 року) (doc), с. 88. Дубровицька районна рада. Архів оригіналу за 10 лютого 2015. Процитовано 10 лютого 2015. [Архівовано 10 лютого 2015 у Wayback Machine.]
  13. ↑ а б Михайло Якимович (23.09.2011). Храмове свято у м. Дубровиця. Рівненська єпархія УПЦ Київського Патріархату. Архів оригіналу за 25.08.2015. Процитовано 18 березня 2015.
  14. ↑ а б в г д е Памятники градостроительства и архитектуры Украинской ССР. — Киев : Будівельник, 1985. — Т. 3. — С. 308. (рос.)

Посилання

ред.
 
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Церква Різдва Пресвятої Богородиці (Дубровиця)
Отримано з https://uk.wiki.x.io/w/index.php?title=Церква_Різдва_Пресвятої_Богородиці_(Дубровиця)&oldid=43934876