Церква Святого Миколая (Брюссель)
Церква Святого Миколая (фр. Église Saint-Nicolas, нід. Sint-Niklaaskerk) — церква у Брюсселі, в старому місті (Пентагоні), поруч з Брюссельською біржею. Церква Святого Миколая є однією з перших чотирьох церков в Брюсселі; її поява датується 1125 роком[4]. Розташована за адресою: Rue des Fripiers, 11.
Церква святого Миколая | |
---|---|
50°50′52″ пн. ш. 4°21′06″ сх. д. / 50.847777777778° пн. ш. 4.3516666666667° сх. д. | |
Тип споруди | церква[1][2][3] |
Розташування | Бельгія, Брюссель |
Перша згадка | 1125 |
Зруйновано | 1695 |
Відбудовано | 1804 |
Стиль | готика[2] |
Належність | католицтво |
Єпархія | Архідієцезія Мехелен-Брюссель |
Стан | охоронювана пам'ятка історії в Брюсселіd[2] |
Адреса | Rue au Beurre - Boterstraatd |
Оригінальна назва | фр. Église Saint-Nicolas нід. Sint-Niklaaskerk |
Епонім | Миколай Чудотворець |
Присвячення | Миколай Чудотворець |
Вебсайт | upbxlcentre.be/eglises/saint-nicolas/ |
Церква Святого Миколая у Вікісховищі |
Історія
ред.Церква зведена в колишньому кварталі купців і побудована на їх кошти в честь покровителя торгівлі Святого Миколая.
При реконструкції фасадів у 1956 році, було виявлено артефакти на ґанку, котрі свідчать про те, що в XII столітті на цьому місці розташовувалася вежа при римській церкві, яка містила міські дзвони. Ця будівля мала заздалегідь задану форму, вона згадується ще 1289-го. У 1367 році башта була зруйнована під час бурі, проте, відновлена. 1486-го, при розширенні лівого бокового вівтаря нави, була додана каплиця Нотр-Дам де ла Пе.
У 1579 році церква була пошкоджена під час релігійних зіткнень між валлонськими провінціями Нідерландів (католиками) і північних провінцій, які є протестантськими[5]. Приблизно за сто років, у 1695, під час бомбардування міста[fr] церква була майже цілковито зруйнована[6].
У 1714 році було прийнято рішення про відновлення церкви, однак після завершення будівництва вона обвалилася[6][7]. Церква святого Миколая була закрита у 1797. Завдяки кільком прихожанам, котрі викупили її у 1799 році, у 1804 році церква знову була відкрита, у ній почалися богослужіння[7]. В пам'ять про обстріл міста і руйнування церкви, в ній зберігається гарматне ядро[6].
Головний фасад був перебудований у 1956 році. Через те, що церква багато разів перебудовувалася і змінювала зовнішність, у літературних виданнях стверджується, що вона не являє собою інтересу як архітектурна споруда[8].
Примітки
ред.- ↑ http://www.schwarzaufweiss.de/bruessel/eglise_st-nicolas.htm
- ↑ а б в Wiki Loves Monuments monuments database — 2017.
- ↑ archINFORM — 1994.
- ↑ eBru | Eglise Saint-Nicolas | Bruxelles Pentagone. Архів оригіналу за 18 вересня 2016. Процитовано 10 липня 2016. [Архівовано 2016-09-18 у Wayback Machine.]
- ↑ см.
- ↑ а б в Церковь Святого Николая (Брюссель) — Eurostrada.ru [Архівовано 2016-03-07 у Wayback Machine.]
- ↑ а б Церковь Святого Николая в Брюсселе
- ↑ Бельгия. — 2-е изд. — М.: ЗАО «Авангард», 2001. — С. 87. — 255 с. — (Ле Пти Фюте).
Література
ред.- Mols Roger. Bruxelles et les bruxellois. — Louvain, 1961.