Церква Собору Пресвятої Богородиці (Буцики)
Церква Собору Пресвятої Богородиці в Буциках — культова споруда, діючий храм у с. Буциках Чортківського району Тернопільської області.
| Церква Собору Пресвятої Богородиці (Буцики) | |
|---|---|
 | |
| 49°19′20″ пн. ш. 26°01′31″ сх. д. / 49.32222° пн. ш. 26.02528° сх. д. | |
| Тип споруди | парафіяльна церква і церква  |
| Розташування | Україна, Буцики |
| Початок будівництва | 1852 |
| Кінець будівництва | 1861 |
| Відбудовано | 1991 |
| Належність | УГКЦ/ПЦУ |
| Стан | пам'ятка архітектури місцевого значення України |
| Адреса | с. Буцики, Чортківський р-н, Тернопільська обл., Україна |
  Церква Собору Пресвятої Богородиці (Буцики) (Україна) | |
 | |
 Церква Собору Пресвятої Богородиці у Вікісховищі | |
Перебуває у користуванні однойменних парафій Української греко-католицької церкви та Православної церкви України.
Оголошена пам'яткою архітектури місцевого значення (охоронний номер 1871)[1].
Історія
ред.1624 року в селі споруджено дерев'яну церкву Втечі до Єгипту Пресвятої Діви Марії з трьома верхами, під ґонтом, яка діяла до 1794 року.
Перші дані про храм Собору Пресвятої Богородиці датуються 1759 роком.
У 1852 р. о. Ілля Заневич розпочав будівництво нового, кам'яного храму Пресвятої Діви Марії, який завершено 1861 року вже після його смерті. Храм збудовано за кошти графів Пінінських. У 1873 році святиню розмалювали, у 1991 році — реставрували.
У 1947 р. релігійна громада перейшла до РПЦ і тоді ж на парафію призначили першого православного священика — о. Петра Куняха. Саме за його служіння весною 1962 року державна влада церкву закрила і вірні змушені були відвідувати богослужіння у селищі Гримайлові, у храмі Покрови Пресвятої Богородиці.
Від 1963 до 1988 року храм був недіючим.
У 1989 році відправи у храмі відновлено у приналежності до РПЦ. Від 1991 року тут відбуваються почергові відправи двох громад — УГКЦ та ПЦУ (до 2018 УПЦ КП).
У 2011 році стараннями родин Безкоровайних, Білінських та Пилипишиних навколо храму було збудовано стації Хресної дороги.
Парафія УГКЦ
ред.До парафії належить приблизно 300 осіб.
За служіння о. Івана Козія на церковному подвір'ї розпочато будівництво деканальної каплиці Зарваницької Матері Божої. У 1998 році каплицю освятив о. митрат Василь Семенюк.
При церкві діють: спільнота «Матері в молитві» (очолює Є. Безкоровайна), вівтарна дружина (М. Ящишин), спільнота «Сім'ї Найсвятішого Серця Ісусового». Катехизацію проводить парох о. Степан Боднар і катехит Ірина Боднар.
Парафія УПЦ КП
ред.До парафії належить приблизно 140 осіб.
Парохи
ред.| Ім'я | Роки | Коротка довідка |
|---|---|---|
| о. Григорій Гриневич | не пізніше 1742 — до ? | Служив у дерев'яній церкві Втечі до Єгипту Пресвятої Діви Марії. |
| о. Василь Риневич | не пізніше 1762 — не раніше 1773 | |
| о. Тома Майковський | 1794 | |
| о. Теодор Барутович | 1794 — 1811 | |
| о. Ілля Заневич | 1811 — до ? | Служив у новозбудованому храмі Пресвятої Діви Марії |
| о. Антон Ільницький | 1853 | адміністратор |
| о. Теофіл Глібовицький | 1860 | адміністратор |
| о. Іван Ганкевич | 1862 — 1894 | |
| о. Корнилій Слюзар | 1895 — 1906 | |
| о. Семен Шпіцер
|
1906 — 1908 (1910) | Польовий священик, майор, дід колишнього міського голови Львова Василя Шпіцера. Мав відзнаки:
|
| о. Корнилій Слюзар | 1908 — 1931 | Займав активну громадську позицію, завдяки йому в селі збудовано читальню «Просвіти». Помер 11 квітня 1933 р. Похований на місцевому цвинтарі. |
| о. Дмитро Кулик | 1931 — 1932 | |
| о. Грицай | 1932 — 1935 | |
| о. Іван Прокопович | 1935 — 1940 | |
| протоієрей о. Михайло Рокіцький | 1940 — 1945 | У 1938 році він закінчив факультет теології в Римі. Володів італійською, польською та німецькою мовами. |
| о. Гайдукевич | 1945 — 1946 | |
| о. Дерлиця | 1946 — 1947 | |
| о. Петро Кунях | від 1947 | Переселенець із Польщі. У село приїхав з кількома сім'ями парафіян. Похований на Буциківському кладовищі. |
| о. Андрій Бойко | 1988 — 1989 | |
| о. В'ячеслав Швець (УПЦ КП) | на початку 1990-х | |
| протоієрей Валерій Пашко (УПЦ КП) | від 1992 і донині | |
| о. Іван Козій (УГКЦ) | 1991 — 1996 | |
| о. Степан Боднар (УГКЦ) | від 1996 і донині |
Примітки
ред.Джерела
ред.- Храм Собору Пресвятої Богородиці // Храми Української Православної Церкви Київського патріархату. Тернопільщина / Автор концепції Куневич Б.; головний редактор Буяк Я.; фото: Снітовський О., Крочак І., Кислинський Е., Бурдяк В. — Тернопіль : ТОВ «Новий колір», 2012. — С. 109. : іл. — ISBN 978-966-2061-24-6.
- Парафія с. Буцики.. Церква Собору Пресвятої Богородиці // Бучацька єпархія УГКЦ. Парафії, монастирі, храми. Шематизм / Автор концепції Куневич Б.; керівник проєкту, науковий редактор Стоцький Я. — Тернопіль : ТОВ «Новий колір», 2014. — С. 75. : іл. — ISBN 978-966-2061-30-7.
- «Шематизмъ Всечестного Клира митропол. архідіезеціи греко-католической Львóвской на рóк 1882»
Посилання
ред. Зовнішні відеофайли
| |
|---|---|
|
 Храмове свято Собору Пресвятої Богородиці у с. Буцики на YouTube // Віталій Капелюх, 9 січня 2013.
|
https://www.youtube.com/channel/UCeCtx2FRXNatVAe8W6_aU4A [Архівовано 17 липня 2020 у Wayback Machine.] Канал на youtube [Архівовано 17 липня 2020 у Wayback Machine.]