Церква Успіння Пресвятої Богородиці (Ратищі)
Церква Успіння Пресвятої Богородиці в Ратищах — однойменні парафії і храми греко-католицької та православної громад у селі Ратищі Тернопільського району Тернопільської области.
| Церква Успіння Пресвятої Богородиці (Ратищі) | ||||
|---|---|---|---|---|
  | ||||
| Церкви ПЦУ та УГКЦ | ||||
| Тип | парафіяльна церква  | |||
| Статус спадщини | пам'ятка архітектури місцевого значення України | |||
| Країна |  Україна | |||
| Розташування | Ратищі | |||
| Конфесія | ПЦУ, УГКЦ | |||
| Будівництво | 1896, 2008 | |||
 Церква Успіння Пресвятої Богородиці у Вікісховищі | ||||
Давній храм є пам'яткою архітектури місцевого значення[1].
Історія парафій
ред.Парафія існувала приблизно з 1873 року і належала УГКЦ до 1946 року, у 1991 році повернулася в її лоно.
У 1989—1990 роках громада села розкололася на дві конфесії: греко-католиків і православних. Крайні тепер належать до ПЦУ, як і старий храм (збудований 1896), який в 1946—1989 роках належав до Московського патріархату. Тому у 2008 році греко-католики збудували свою церкву. Його архітектор — Михайло Нетриб'як, жертводавці — місцеві парафіяни та парафіяни з навколишніх сіл. Храм ще не освячено.
Єпископську візитацію парафії в 1996 році здійснив владика Михаїл Сабрига. На парафії є копія Чудотворної ікони Ратищівської Матері Божої.
Парафія (храм) має статус відпустового місця, який надано на основі матеріалів духовно-світської комісії, направленої в Ратищі за дорученням митрополита Андрея Шептицького.
На греко-католицькій парафії діє Вівтарна дружина. Збудовано Хресну дорогу, каплицю чудотворних ікон, також є хрест на честь скасування панщини, фігура Матері Божої і Ісуса Христа.
Парохи
ред.- УГКЦ
- о. Дмитро Жеребецький (1873—1893),
- о. Филимон Тарнавський (1890—1892),
- о. Казимир Савицький (1893—1896),
- о. Мединський (1896—1899),
- о. Григорій Косар (1899—1915),
- о. Микола Кулицький (1894—1895),
- о. Ювеналь Луцик (1915—1918),
- о. Володимир Склепкович (1918—1928),
- о. Михайло Бутринський (1928—1930),
- о. Василь Лавришин (1930—1934),
- о. Михайло Бутринський (23 квітня 1934 — 4 вересня 1934),
- о. Михайло Ковальчук (1934—1938),
- о. Володимир Кісь (1938—1939),
- о. Володимир Королюк (1939—1943),
- о. В. Грипай (1944—1946),
- о. Михайло Симко (1946—1960),
- о. Василь Кирильчук (1960—1966),
- о. Софрон Юрчинський (1966—1979),
- о. Петро Жаровський (1978—1989),
- о. Ярослав Возняк (1989),
- о. Михайло Пошва (1992—1994),
- о. Володимир П'єцух (1994—1995),
- о. Василь Кишенюк (1995—2002),
- о. Степан Гарбіч (з 2002).
- ПЦУ
- о. Іван Осейко — нині[2].
Примітки
ред.Джерела
ред.- Ratysci // Історичний шематизм Львівської архієпархії (1832—1944) : у 2 т. / Дмитро Блажейовський. — Київ : КМ Академія, 2004. — Т. 1 : Адміністрація і парохії. — С. 186. — ISBN 966-518-225-0. (англ.)
- Коропецька У., Лукасевич, М. Ратищі // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. — T. 2 : Г — Л. — С. 390—391. — ISBN 978-966-457-228-3.
- Парафія с. Ратищі. Церква Успіння Пресвятої Богородиці // Тернопільсько-Зборівська архиєпархія. Парафії, монастирі, храми. Шематизм / Автор концепції Куневич Б.; керівник проєкту, науковий редактор Стоцький Я. — Тернопіль : ТОВ «Новий колір», 2014. — С. 161. : іл. — ISBN 978-966-2061-29-1.