Цокалка
| Цокалка | ||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Цокалка малинова (Epthianura tricolor)
| ||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||
| ||||||||||||||
Види
| ||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||
| Aurepthianura Mathews, 1913[2] Parepthianura Mathews, 1913 Leachena Mathews, 1916[3] Keartlandia Mathews, 1917[4] | ||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||
|
Цо́калка[5] (Epthianura) — рід горобцеподібних птахів родини медолюбових (Meliphagidae). Представники цього роду є ендеміками Австралії[6]. Разом з пустельними цокалками з монотипового роду Epthianura їх раніше відносили до окремої родини цокалкових (Epthianuridae), однак наразі більшість систематиків відносять їх до підродини Epthianurinae в родині медолюбових (Meliphagidae)[7].
Опис
ред.Цокалки — дрібні птахи, середня довжина яких становить 11-19 см, а вага 7-17 г. Вони є зовні схожими на плисок і, як і плискові, пристосовані до наземного способу життя. Дзьоби у цокалок короткі і тонкі, більш округлі, ніж у інших медолюбових. Як і у інших представників родини, кінчик язика у них має щіточкоподібну форму. Цокалкам притаманний статевий диморфізм. Самці мають яскраве або контрастне забарвлення, самиці мають менш яскраве, непримітне забарвлення. Жовті і малинові цокалки вирізняються серед медолюбів тим, що мають сезонні відмінності в оперенні, особливо у самці, які під час негніздового періоду мають менш яскраве забарвлення.
Цокалки мешкають переважно у внутрішніх районах Австралії, білолобі цокалки також поширені на узбережжі і на Тасманії. Вони зустрічаються в сухих чагарникових заростях, трапляються в галерейних лісах, сезонних і постійних водно-болотних угіддях, на луках і навіть на змінених людьми сільськогосподарських територіях. Цокалки ведуть кочовий спосіб життя, їх переміщення всередині континенту досі є слабо дослідженими[8].
Види
ред.Виділяють чотири види:[9]
- Цокалка малинова (Epthianura tricolor)
- Цокалка золотиста (Epthianura aurifrons)
- Цокалка жовта (Epthianura crocea)
- Цокалка білолоба (Epthianura albifrons)
Етимологія
ред.Наукова назва роду Epthianura походить від сполучення слів дав.-гр. εφθος — витончений, очищений і ουρα — хвіст[10].
Примітки
ред.- ↑ J. Gould: A synopsis of the birds of Australia, and the adjacent Islands. Cz. 1. Londyn: John Gould, 1837, ss. 3.
- ↑ G. Mathews. Notes on Epthianura lovensis (Ashby). „The Emu”. 12, s. 205, 1913.
- ↑ G. Mathews: Austral avian record; a scientific journal devoted primarily to the study of the Australian avifauna. Cz. 3. Londyn: Witherby, 1915–1919, s. 60.
- ↑ G. Mathews: Austral avian record; a scientific journal devoted primarily to the study of the Australian avifauna. Cz. 3. Londyn: Witherby, 1915–1919, s. 78.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Peter Higgins, Les Christidis, Hugh Ford: Family Meliphagidae (Honeyeaters). W: Josep del Hoyo, Andrew Elliott, David A. Christie: Handbook of the Birds of the World. Cz. 13: Penduline-tits to Shrikes. Barcelona: Lynx Edicions, 2008, ss. 624–626. ISBN 84-96553-45-0.
- ↑ Driskel A. & L. Christidis (2004) "Phylogeny and evolution of the Australo-Papuan honeyeaters (Passeriformes, Meliphagidae)". Molecular Phylogenetics and Evolution 31 (3): 943-960 doi:10.1016/j.ympev.2003.10.017 PMID 15120392
- ↑ Williams C.K. (1979) "Ecology of Australian Chats (Epthianura Gould): Reproduction in Aridity". Australian Journal of Zoology 27 (2): 213 - 229 doi:10.1071/ZO9790213
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David; Rasmussen, Pamela, ред. (2022). Honeyeaters. IOC World Bird List Version 12.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 02 вересня 2022.
- ↑ Jobling, James A. (2010). The Helm Dictionary of Scientific Bird Names. London: Christopher Helm. с. 147. ISBN 978-1-4081-2501-4.
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |