Вікіпедія

Чавела Варгас

мексиканська співачка пуерториканського походження
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Варгас.

Чавела Варгас (ісп. Chavela Vargas, справжнє ім'я Ізабель Варгас Лізано, ісп. Isabel Vargas Lizano), 17 квітня 1919(19190417) — 5 серпня 2012) — мексиканська співачка, виконавиця пісень у стилі «ранчера» (ісп. canción ranchera).

Чавела Варгас
ісп. María Isabel Anita Carmen de Jesús Vargas Lizano[1]
Народилася17 квітня 1919(1919-04-17)[3][4][…]
San Joaquínd, Ередія, Коста-Рика
Померла5 серпня 2012(2012-08-05)[2][3][…] (93 роки)
Куернавака, Мексика[3]
·дихальна недостатність[6]
Країна Мексика
Діяльністьвулична виконавиця, співачка, музикантка, кіноакторка, студійна виконавиця
Знання мовіспанська[7]
Роки активності1961 — 2012
Жанрrancherad
Нагороди
IMDbID 0889805

Біографія

ред.

Народилася в Коста-Риці, у дитинстві хворіла на поліомієліт і практично осліпла, але її вилікували індіанські шамани. У віці 14 років виїхала до Мексики в пошуках можливостей розвитку своєї творчої кар'єри. Протягом багатьох років виступала в барах і на вулицях, у віці 30 років стала професійною співачкою, лідером цілого музичного напряму. Увійшла в історію музики в Мексиці як виконавиця, котра зруйнувала стереотипне уявлення про співачку. Вона виконувала традиційні любовні пісні в стилі ранчера, виходячи на сцену в чоловічому одязі, що вважалося шокуючим в католицькій Мексиці, носила при собі пістолет, а також захоплювалася алкоголем і курінням сигар. Крім того, співачка не приховувала своєї сексуальної орієнтації, що неодноразово ставало приводом для гучних скандалів, хоча публічно визнала себе лесбійкою лише у 2002 році, на 81 році життя[8].

Чавела Варгас прославилася на весь світ, в 1940-50 виступала в США і Європі, була близько знайома з провідними акторами і музикантами Голлівуду, з деякими з яких перебувала в інтимному зв'язку.

У 1961 записала свій перший альбом. За свій традиційний сценічний образ отримала прізвисько жінка в червоному пончо (La Mujer del Poncho Rojo). В кінці 1960-х майже на два десятиліття зникла зі сцени, жила в Мексиці й пила горілку.

У 1990 повернулася до творчості. Об'їздила з гастролями всю Європу та Америку, тріумфально виступала в найкращих концертних залах планети: Олімпія (Париж, 1995), Карнегі-Холл (Нью-Йорк, 2003), Палац Музики (Барселона, 1993, 1996, 1998, 2000, 2004), Театр Мистецтв (Мехіко-Сіті, 2001) тощо. У 2001 році за свою творчу діяльність удостоєна вищої королівської нагороди Іспанії — Gran Cruz de la Orden de Isabel la Católica. У 2002 році асоціація шаманів Латинської Америки за поданням шаманів племені уїчоль привласнила Чавела Варгас звання почесного шамана.

Всього співачка записала 80 альбомів, останній з яких вийшов у 2010 році. CD, DVD і відео зі студійними й концертними записами співачки видані мільйонними тиражами найбільшими світовими студіями звукозапису (Warner Music, Sony, Orfeon Records, Atlantic, Tropical Music, Wea International, Sum Records Brasil тощо).

Знялася і записала музику для фільмів відомого іспанського режисера Педро Альмодовара. Знялася і виконала дві провідні музичні теми фільму «Фріда» (стрічка отримала дві премії «Оскар»), присвяченого долі мексиканської художниці Фріди Кало, з якою Варгас пов'язували тісні особисті відносини і в будинку якої вона жила аж до смерті Фріди. Знімалася у фільмах «Крик каменю» німецького режисера Вернера Герцога, у фільмі Алехандро Гонсалеса Іньярріту «Вавилон», «La Soldadera» мексиканського режисера Хосе Боланьоса, в мексиканському телевізійному серіалі Premier Orfeon.

Про життя і долю Чавела Варгас знято кілька документальних фільмів.

У 2002 році в Іспанії вийшла книга спогадів Чавели Варгас «Y si quieren saber de mi pasado» («І якщо ви хочете знати про моє минуле», видавництво Aguilar, Мадрид), яка стала бестселером в іспаномовних країнах.

У місті Бургос (стародавня столиця Іспанії, провінція Кастилія і Леон) ім'ям Чавели Варгас названа вулиця.

Померла у віці 93 років 5 серпня 2012 року в лікарні мексиканського міста Куернавака, куди вона була доставлена ​зі скаргами на проблеми серця і розлади дихання. Лікар повідомив, що вона відмовилася від використання будь-яких систем штучного підтримання життя.

Дискографія

ред.
  • Piensa en mí, 1991
  • Boleros, 1991
  • Sentimiento de México (vol. 1), 1995
  • De México y del mundo, 1995
  • Le canta a México, 1995
  • Volver, volver, 1996
  • Dos, 1996
  • Grandes Momentos, 1996
  • Colección de Oro, 1999
  • Con la rondalla del amor de Saltillo, 2000
  • Para perder la cabeza, 2000
  • Las 15 grandes de Chavela Vargas, 2000
  • Grandes éxitos, 2002
  • Para toda la vida, 2002
  • Discografía básica, 2002
  • Antología, 2004
  • Somos, 2004
  • Macorina, 2004
  • En Carnegie Hall, 2004
  • La Llorona, 2004
  • Colaboró también la banda de sonido de Babel con Tú me acostumbraste, 2006
  • Cupaima, 2007
  • ¡Por mi culpa!, 2010
  • Luna Grande, 2012

Примітки

ред.
  1. ↑ https://www.berria.eus/paperekoa/1970/021/001/2019-04-17/chavela-urradura-indar.htm
  2. ↑ а б "Muere Chavela Vargas"
  3. ↑ а б в г Deutsche Nationalbibliothek Record #128434880 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  4. ↑ а б в Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
  5. ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  6. ↑ https://www.bbc.com/news/world-latin-america-19141242
  7. ↑ CONOR.Sl
  8. ↑ Chavela Vargas and Frida Kahlo an Item in ’60s-era Mexico?. www.pride.com (англ.). 20 серпня 2012. Архів оригіналу за 30 листопада 2021. Процитовано 30 листопада 2021.

Посилання

ред.
 
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Чавела Варгас
Отримано з https://uk.wiki.x.io/w/index.php?title=Чавела_Варгас&oldid=37537269