Чайковський Юрій Вікторович
Чайковський Юрій Вікторович — російський історик науки, філософ та еволюціоніст, кандидат технічних наук. Учень палеоботаніка Сергія Меєна. Провідний науковий співробітник Інституту історії природознавства і техніки РАН[ru]. Один з нащадків композитора Петра Чайковського.[1]
| Чайковський Юрій Вікторович | |
|---|---|
 | |
| Народився | 1940  Москва, СРСР |
| Країна |  СРСР Росія |
| Діяльність | історик науки |
| Галузь | історія науки |
| Науковий керівник | Мейєн Сергій Вікторович |
| Знання мов | російська |
| Заклад | Російський національний дослідницький медичний університет імені М. І. Пироговаd і S.I. Vavilov Institute for the History of Natural Science and Technologyd |
Автор численних монографій з історії науки та еволюційної біології, серед яких:
- Еволюція (рос. Эволюция). — М.: Центр системных исследований — ИИЕТ РАН, 2003. — 472 с.
- Активний зв'язний світ. Досвід теорії еволюції життя (рос. Активный связный мир. Опыт теории эволюции жизни). М., КМК, 2008
- Діатропика, еволюція й систематика. До ювілею Меєна (рос. Диатропика, эволюция и систематика. К юбилею Мейена). М., КМК, 2010
- Лекції про доплатоновське знання рос. Лекции о доплатоновом знании. Москва, КМК, 2012
- В колі знання (рос. В круге знания). М., КМК, 2013
- Миси Льодовитого нагадують (рос. Мысы Ледовитого напоминают). Москва, КМК, 2015
- Заключні думки (рос. Заключительные мысли). 2-е видання Москва, КМК, 2018
- Автопоез (рос. Автопоэз). — М: КМК, 2018
У книгах «Еволюція» та «Активний зв'язний світ» Чайковського наводиться огляд та систематизація численних концепцій біологічної еволюції.[2] Окрім того Чайковський виступає прихильником теорії номогенезу, як продовжувач лінії Лева Берга, Олександра Любищева, Сергія Меєена.[3] Праці Чайковського у галузі еволюційної біології неодноразово піддавалися критиці з боку біологів[4][5], хоча інші дослідники наголошують на їх цінності як полемічної літератури[6].
Примітки
ред.- ↑ Потомки Петра Ильича Чайковского подарили книги Центральной городской библиотеке. [Архівовано 4 березня 2019 у Wayback Machine.](рос.)
- ↑ Щеголев Сергей Юрьевич. Современные взгляды на эволюцию: о роли горизонтального переноса генов // Известия высших учебных заведений. Прикладная нелинейная динамика. — 2013. — Вип. 4.(рос.)
- ↑ Sudakov, K. V.; Zusmanovskii, G. S.; Zusmanovskii, A. G. (2007). Reflections on the publication of Yu. V. Chaikovskii’s book “Evolution. Coenological Studies”, Moscow: Center of systemic studies, 2003, 472 pp. Journal of Evolutionary Biochemistry and Physiology. 43 (6): 620—625. doi:10.1134/S0022093007060126. ISSN 0022-0930.
- ↑ Глаголев С. М. О книге Ю. В. Чайковского «Наука о развитии жизни» [Архівовано 11 листопада 2018 у Wayback Machine.]. Электронная публикация, 2009.(рос.)
- ↑ Пучковский С. В. Что нового для теории эволюции можно обнаружить в хорошо забытом старом [Архівовано 15 грудня 2018 у Wayback Machine.]. //Наука и жизнь, 2008, N 7
- ↑ Михайлов, К. Г. Борьба с официозом [Архівовано 15 грудня 2018 у Wayback Machine.] // Химия и жизнь. — 2014. — № 4. — С. 48-50(рос.)
|
|
Це незавершена стаття про особу Росії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |