Черепін Валентин Тихонович
| Валентин Тихонович Черепін | |||
|---|---|---|---|
 | |||
| Народився | 9 липня 1930 Черкаси | ||
| Помер | 20 листопада 2020 (90 років) Київ | ||
| Країна |  Україна | ||
| Національність | українець | ||
| Діяльність | педагог  | ||
| Alma mater | Київський політехнічний інститут | ||
| Галузь | матеріалознавство | ||
| Заклад | Київський академічний університет | ||
| Посада | радник при дирекції, головний науковий співробітник | ||
| Вчене звання | професор | ||
| Науковий ступінь | доктор фізико-математичних наук | ||
| Членство | НАНУ | ||
| Партія | КПРС | ||
| Нагороди |
| ||
Валентин Тихонович Черепін (9 липня 1930, Черкаси - 20 листопада 2020, Київ)[1] — український фізик, фахівець у галузі фізичного металознавства та фізики поверхонь, доктор фізико-математичних наук, професор[прим. 1][2], член-кореспондент НАН України[прим. 2][3], член Нью-Йоркської академії наук, голова Українського вакуумного товариства[4].
Біографія
ред.Народився 9 липня 1930 року у місті Черкасах. У 1953 році закінчив Київський політехнічний інститут, де і залишився працювати. Член КПРС з 1960 року. З 1964 року працював в Інституті металофізики АН УРСР (у 1973–1985 роках — заступник директора по науковій роботі)[5]. З 1992 року — директор Київського відділення Московського фізико-технічного інституту, а згодом Фізико-технічного навчально-наукового центру НАН України (ФТННЦ). З 2017 — радник при дирекції ФТННЦ, а з 2018 — радник при дирекції Київського академічного університету.
Наукова діяльність
ред.Праці стосуються, зокрема, фазових перетворень у металах і сплавах, фізичних методів дослідження металів, фізики поверхні матеріалів. Здійснювані ним фундаментальні дослідження процесів взаємодії прискорених іонних пучків з поверхнею моно- та полікристалічних металів, сплавів, аморфних металевих систем і надпровідних металооксидних сполук сприяли створенню практичних основ іонної діагностики фізико-хімічного стану поверхні матеріалів і модифікації їх корозійних властивостей іонними пучками, до розробки високочутливих методів елементного та фазового пошарового аналізу тонких шарів з високою роздільною здатністю за глибиною. Значне місце в його науковій діяльності займає створення нових приладів для аналізу матеріалів[4].
Відзнаки
ред.Лауреат Державної премії УРСР в галузі науки і техніки[прим. 3][2], премії НТО Машпрому СРСР імені Д. К. Чернова та премії НТО Приладопрому СРСР імені С. І. Вавилова[4]. Нагороджений орденом «Знак Пошани»[5].
Примітки
ред.Джерела
ред.Посилання
ред.- ↑ Пам'яті Валентина Тихоновича Черепіна. Архів оригіналу за 25 січня 2021. Процитовано 23 листопада 2020.
- ↑ а б Комітет з Державних премій України в галузі науки і техніки. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 1 травня 2013. [Архівовано 2016-03-05 у Wayback Machine.]
- ↑ Національна академія наук України. Процитовано 1 травня 2013.
- ↑ а б в Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського. Архів оригіналу за 15 липня 2013. Процитовано 1 травня 2013.
{{cite web}}: символ нерозривного пробілу в|title=на позиції 40 (довідка) [Архівовано 2013-07-15 у Wayback Machine.] - ↑ а б Українська Радянська Енциклопедія. Архів оригіналу за 20 листопада 2016. Процитовано 1 травня 2013.
Література
ред.- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.