Черняк Франц Андрійович
Франц Андрійович Черня́к (нар. 10 липня 1938, Лютина) — український художник скла й кераміки, педагог, професор кафедри художнього скла Львіської національної академії мистецтв[1]; член Національної спілки художників України з 1971 року[2].
| Франц Андрійович Черняк | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Народження | 10 липня 1938 (86 років) Пряшівський край, Словаччина | |||
| Країна |  Україна | |||
| Навчання | Львівська національна академія мистецтв | |||
| Діяльність | педагог | |||
| Член | Національна спілка художників України | |||
| Звання |  | |||
| Нагороди |   | |||
|
| ||||
Біографія
ред.Народився 10 липня 1938 року в селі Лютині (тепер Пряшівський край, Словаччина),де проживав до 1947 року. Взимку цього ж 1947 року разом з батьками та родиною був примусово переселений радянською владою до села Боратин Луцького району Волинської області, де і розпочав творчий шлях[3]. 1963 року закінчив Львівське прикладне училище імені І. Труша. Член КПРС з 1967 року. У 1971 році закінчив Львівський інститут прикладного та декоративного мистецтва (викладачі Р. Сельський, Д. Крвавич, І. Томчук).
Працював на Львівській експериментальній кераміко-скульптурній фабриці.
Творчість
ред.Створював побутовий та декоративний посуд — штофи, плесканці, тарелі, підсвічники, світильники; об'ємно-просторові декоративні композиції, вітражі. Серед творів:
- композиції:
- «Ліс» (1971);
- «Дівчина з квіткою» (1971);
- «Склодуви» (1977);
- «Космос» (1979);
- «Колос» (1980);
- «Карпати» (1980);
- «Пінгвіни» (1980);
- «Риба» (1981);
- «Сови» (1981);
- «Тунгуський метеорит» (1985);
- «Орбіта» (1986);
- «Народження матерії» (1987);
- «Пори року» (1987);
- «Маски» (1988);
- «Птахи» (1988);
- «Мереживо» (1988);
- «Регата» (1990);
- «Писанки» (1991);
- «Голови марсіан» (1991);
- серія штофів «Маски» (1969—1970);
- підсвічники «Сонечко», «Промінь» (1970);
- десертний набір «Квітка» (1970);
- набір ваз «Червоні квіти» (1981);
- вітражі:
- Львівський автобусний завод;
- Хмельницький музично-драматичний театр;
- палаци урочистостей у Миколаєві та Очакові, палац культури «Верховина» в Дрогобичі.
Роботи майстра знаходяться у музеях Києва, Івано-Франківська, Москви, Корнінга, Нью-Йорка, Нансі, багатьох приватних колекціях Європи[3].
Відзнаки
ред.- Заслужений художник УРСР з 1983 року;
- Нагороджений орденом «Знак Пошани» (1986)[1];
- Народний художник України з 2002 року[2].
Примітки
ред.- ↑ а б Львівська національна академія мистецтв. Архів оригіналу за 8 серпня 2020. Процитовано 5 квітня 2020. [Архівовано 2020-08-08 у Wayback Machine.]
- ↑ а б art.lviv-online. Архів оригіналу за 22 лютого 2020. Процитовано 5 квітня 2020.
- ↑ а б Волинь
Література
ред.- Словник художників України / відпов. ред. М. П. Бажан. — Київ : Головна редакція Української радянської енциклопедії, 1973. — 272 с.
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- Митці України : Енциклопедичний довідник. / упоряд. : М. Г. Лабінський, В. С. Мурза ; за ред. А. В. Кудрицького. — Київ : «Українська енциклопедія» імені М. П. Бажана, 1992. — С. 630 . — ISBN 5-88500-042-5.
Посилання
ред.- Черняк Франц Андрійович // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.