Чернівецька губернія
Чернови́цька губе́рнія (рос. Чернови́цкая губе́рния) — історична адміністративно-територіальна одиниця Російської імперії (02.09.1914–20.09.1914, 27.09.1914–21.02.1915, 18.06.1916–03.08.1917), утворена під час Першої світової війни у складі Галицько-Буковинського генерал-губернаторства.[1]
Адміністративний центр — Черновиці.
|
Черновицька губернія Черновицкая губерния | ||||
 | ||||
| Центр | Черновиці | |||
|---|---|---|---|---|
| Утворено | осінь 1914 | |||
| Площа | 11 000 км² (1915) | |||
| Населення | 1 000 000 осіб (1915) | |||
| Попередники |
 Герцогство Буковина.svg){kind=small} Королівство Галичини та Володимирії | |||
| Наступники |
Герцогство Буковина Королівство Галичини та Володимирії | |||
Історичні передумови
ред.Географічні межі губернії
ред.Чернівецьку губернію було утворено в межах історичних регіонів Буковина та Покуття, з північних повітів Герцогства Буковина і східних Королівства Галичини та Володимирії.
Адміністративний поділ губернії
ред.Губернським містом було визначено Черновиці.
Сама губернія складалася з десяти повітів:[1]
Управління губернією
ред.Управління губернією здійснювалося губернатором за допомогою органу управління — Канцелярія Чернівецького губернатора.[2]
Транспортна інфраструктура
ред.Чернівецька губернія мала розвинену мережу залізниць, по її території проходили лінії: Львів — Чернівці — кордон з Румунією, Чернівці — Новоселиця, Делятин — Коломия — Заліщики, Новий Загорж — Хирів — Самбір — Стрий — Станіслав — Коломия — Непоколуц, Коломия — Слобода Рунгурського, Глибока — Берегомет, Берегомет — Межиброди, Неполоківці — Вижниця, Лужани — Заліщики.
Див. також
ред.Джерела
ред.- ↑ а б ЧЕРНОВИ́ЦКАЯ ГУБЕ́РНИЯ. Архів оригіналу за 9 лютого 2021. Процитовано 16 вересня 2020. [Архівовано 2021-02-09 у Wayback Machine.]
- ↑ Державний архів Чернівецької області. ПУТІВНИК. Том 1. ФОНДИ ДОРАДЯНСЬКОГО ПЕРІОДУ. Київ, Чернівці-2006. С. 113 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 3 березня 2022. Процитовано 11 квітня 2021.