Чеслав Зберанський
Чеслав Зберанський (6 грудня 1885 
, Варшава — 31 травня 1982 , Нью-Йорк, Нью-Йорк ) — піонер польської авіації, інженер, авіаконструктор, підпоручик (лейтенант) піхоти Війська Польського.
| Чеслав Зберанський | |
|---|---|
 | |
| Народився | 6 грудня 1885 Варшава, Російська імперія |
| Помер | 31 травня 1982 (96 років) Нью-Йорк, Нью-Йорк, США |
| Країна |  Російська імперія Республіка Польща США |
| Діяльність | офіцер, бортінженер, інженер |
| Alma mater | Національний університет «Львівська політехніка» |
| Знання мов | польська |
| Учасник | Перша світова війна |
| Військове звання | поручник |
| Нагороди |      |
Життєпис
ред.Після закінчення Львівської політехніки почав активно розвивати своє захоплення авіацією. Він був співзасновником Гуртка авіаторів, де розпочав початковий дизайн, а потім (разом зі Станіславом Цивінським) будівництво літаків «Зберанський» та «Цивінський». 25 вересня 1911 року літаком керував Міхал Сціпіон дель Кампо, а потім був введений в експлуатацію. Після літака Едмунда Лібанського «Яскулка» це був перший літаючий літак у Королівстві Польському. У 1912 році він подарував свій літак Авіаційній асоціації студентів Львівської політехніки[1].
За 200 рублів йому вдалося придбати пошкоджений літак «Blériot XI», який розбив під Сікерками француз Грант[2]. Зберанський відремонтував літак і навчився самостійно ним керувати. На момент відкриття курсів лоцманства в Авіаті він продав літак «Blériot XI» і став учасником курсів лоцманства в цьому Товаристві (інструктор Генрик Сеньо), але самостійно не літав[1].
Під час Першої світової війни служив у Польських Легіонах, Польській Військовій Організації та АвіаціїВійська Польського у Франції.
У Війську Польському служив у 2 відділі Генерального штабу. Був організатором і керівником Гродненського відділення та начальником поста № 5 Литовсько-Білоруського фронту. Під час війни з більшовиками виконував обов'язки начальника оборони фронту [3]. Після закінчення війни був демобілізований.
1 червня 1919 року був перевірений у званні підпоручика (лейтенанта) по старшинству в піхотному офіцерському запасі [4] [5] [6]. У 1923 році був офіцером запасу 5-го полку піхоти Легіонів у Вільнюсі [4].
У 1934 році він був приписаний до Офіцерського крайового штабу № І. Це була група офіцерів, які «назавжди залишилися за кордоном» [5].
У 1920-х роках виробляв автомобілі, мотоцикли, дрезини та слайдери. У 1930 році почав працювати в державній адміністрації. Був старостою Лунінецького повіту, а згодом до вересня 1939 р. старостою Пружанського повіту.
З 1939 був у еміграції (почергово у Франції, Канаді, США). Під час Другої світової війни в 1940 році у Франції організував і очолив Бюро військової промисловості, а пізніше в Канаді займався виробництвом зенітних гармат і технічним наглядом за виробництвом літака «Anson V» для Federal Aircraft Company. 23 липня 1943 року він звернувся до головнокомандувача генерал-лейтенанта Казімежа Соснковського з проханням вступити до Польських Збройних Сил [3].
Став відомим як співконструктор першого успішного польського літака з частково металевою конструкцією. Був активним діячем польської громади, засновником англомовної книгозбірні бібліотеки Інституту авіації у Варшаві (1962).
Ордени та нагороди
ред.- Срібний хрест військового ордена Virtuti Militari
- Хрест Незалежності з мечами
- Командорський хрест Ордена Відродження Польщі
- Лицарський хрест Ордена Відродження Польщі (2 травня 1956, нагороджений Президентом Республіки Польща за заслуги в соціальній та незалежній діяльності)[7]
- Хрест Хоробрих — нагороджений чотири рази
- Золотий Хрест Заслуги
- Золотий хрест Ліги протиповітряної та протигазової оборони
Примітки
ред.- ↑ а б O narodzinach polskiego lotnictwa, w: „Pierwsze skrzydła”, oprac. Eugeniusz Banaszczyk. Warszawa: Wydawnictwo Ministerstwa Obrony Narodowej. 1960. с. 5-42. OCLC 823598416.
- ↑ Lotnisko Mokotowskie w Warszawie. Warszawa: Wydawnictwa Komunikacji i Łączności. 1981. с. 21. ISBN 83-206-0147-9.
- ↑ а б Zbierański, 1943.
- ↑ а б Rocznik Oficerski, 1923.
- ↑ а б Rocznik Oficerski Rezerw, 1934.
- ↑ Konieczny та Malinowski, 1988.
- ↑ Komunikat o nadaniu Orderu Odrodzenia Polski (PDF). Dziennik Ustaw Rzeczypospolitej Polskiej: 4. Nr 1 z 9 maja 1956. Архів оригіналу (PDF) за 8 березня 2014. Процитовано 15 січня 2023. [Архівовано 2014-03-08 у Wayback Machine.]
Бібліографія
ред.- [1], Zbierański, Czesław;, "Listy do Naczelnego Wodza Polskich Sił Zbrojnych generała broni Kazimierza Sosnkowskiego oraz odpis listu do ś.p. generała Władysława Sikorskiego z 29 kwietnia 1942 roku"
- Rocznik Oficerski 1923. Warszawa: Ministerstwo Spraw Wojskowych. 1923.
- Rocznik Oficerski Rezerw 1934. 1934.
- Konieczny, Jerzy Ryszard (1988). Mała encyklopedia lotników polskich. Т. 2. Warszawa: Wydawnictwa Komunikacji i Łączności. ISBN 8320607345. ISSN 0239-5983.
- Wielka Encyklopedia Powszechna PWN (1962—1969)
- Portret.