Четфалва

село Четфалва
	Герб Четфалви
Країна	Україна
Область	Закарпатська область
Район	Берегівський район
Тер. громада	Берегівська громада
Код КАТОТТГ	UA21020030150099443
Облікова картка	Четфалва
Основні дані
Засноване	1260
Населення	755
Площа	1,26 км²
Густота населення	599,21 осіб/км²
Поштовий індекс	90262
Телефонний код	+380 3141
Географічні дані
Географічні координати	48°07′34″ пн. ш. 22°47′39″ сх. д.H G O
Водойми	р. Тиса
Відстань до; обласного центру	85,2 км
Відстань до; районного центру	20,9 км
Найближча залізнична станція	Вилок
Відстань до; залізничної станції	4 км
Місцева влада
Адреса ради	Четфалва, вул. Петефі, 92
Сільський голова	Папп Йосип Альбертович
Карта
	Четфалва
	Четфалва
Мапа
	Четфалва у Вікісховищі

Четфалва (угор. Csetfalva) — село в Берегівській громаді Берегівського району Закарпатської області України. Відстань до райцентру становить близько 20 км і проходить автошляхом E58. Поблизу села протікає річка Тиса, за якою розташована Угорщина.

Населення

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року^[1]:

Мова	Кількість	Відсоток
угорська	735	97.35%
українська	18	2.38%
російська	2	0.27%
Усього	755	100%

Історія

Колишня назва — Четово.^[2]

Уперше згадується у 1341 році під назвою Villa Chet. За припущенням істориків, назва походить від прізвища засновника села Чета. Назва Четфалва походить з 1408 року від власного імені. За легендою село дістало назву від свого засновника Чета. Першими його відомими власниками були члени родини Szécsi. У 1418 році у власності Пала Сейчі та його сина Якуба що отримали його від короля Сигізмунда як королівський подарунок. У 1498 році члени родини Tarczy отримали село у часткове право власності. У 1513 році Lónyay Albert та його дружина придбали село у Сари, вдови Яноша Тарчі, за вічною ціною.

Наприкінці XV ст. в селі Chedfalwa діяла митниця, була збудована католицька церква. В 1566 р. Четові було спустошене під час татарського набігу.^[3] У 1600 році власниками поселення були: Rákóczi Zsigmond, Lónyay István, Réthey Péter, Mikolay István, Anarcsi Péter, Báthory István, Melith Pál.^[4]

В останні роки 1800-х років власниками селища були: сім'ї Abonyi, Buday, Csató, Lónyay, Pogány.^[4]

1904 р. Міністерство внутрішніх справ Угорщини затвердило герб селища, базований на давній печатці Четфалви XVI століття: на срібному тлі - зелений пагорб, увінчаний шляхетською короною, з якої проростають чотири хлібні колоски.

Сільська рада

Докладніше: Четфалвівська сільська рада

Визначні пам'ятки

Реформатський храм

Докладніше: Готичний реформатський храм (Четфалва)

У 1645 році в місцевій хроніці йдеться про міцну реформатську громаду, якій належав простої форми храм XV сторіччя, що давніше був католицьким. Храм вимуровано з каменю, зовні й всередині стіни поштукатурено і побілено. Наву накрито високим двосхилим дахом, п’ятигранне приміщення вівтаря значно менше і вужче, відділене від нави стрілчастою аркою. Південно-західний кут зміцнено контрфорсом.^[5]

Храм Святого Духа

В модерністських формах, який почергово використовують римо-католицька і греко-католицька громади села. Культова споруда не лише відрізняється оригінальною геометрією, але й дуже вдало вписується в ландшафт, створюючи із старовинною реформатською церквою вдалу композицію. Таким чином, окрім іншого, підкреслюється відсутність розбіжностей та розбрату між християнськими конфесіями. В 2009 році біля храму був зведений пам’ятник Святій Марії.

Інтер’єр храму прикрашають різьблені розп’яття, чаші, свічники та амвон. інтер'єр костелу-церкви: з боків вівтарної частини - вишуканих кольорів іконостас, а посередині - розкішне різбленне розп'яття. Виноградна лоза пнеться від сонму святих у підніжжя Древа життя вгору, до голуба в ореолі, символу святого духа.

Інші пам'ятки

В широкому міжвуличному просторі (сквері) в 2000 році встановлений дерев’яний пам’ятник королю Святому Іштвану.
В 1989 році на сільському цвинтарі був встановлений могильний камінь жертвам сталінського режиму, в 2001 р.
Монумент в пам’ять загиблих у Другій світовій війні.

Відомі люди

Тут народився Саплончай Емануель (угор. Szaplonczai Szaplonczay Manó dr., 11 жовтня 1856 - Капошвар, 3 вересня 1916) - угорський лікар, головний лікар округy Шомодь, «Великий друг озера Балатон, творець рекреаційної зони Бейлателеп». Організатор правил купання на озері Балатон, на честь нього названо набережну в місті Фоньод (Fonyód).
В 1847 р. під час будівельних робіт з регулювання річки Тиси, село відвідав видатний державний діяч Угорщини, граф Іштван Сечені. З цього приводу на стіні будівлі фельдшерського пункту в 1999 р. Товариством угорської культури Закарпаття встановлено пам’ятну табличку із написом угорською: «Граф Іштван Сечені, 1791-1860, 1847. IX. 9. пароплав Паннонія на р. Тисі на території с. Четфалва попав у скрутне становище, на другий день "найвидатніший угорець" відвідав наше село».
В першій половині ХХ-го сторіччя навколишні місця відвідував видатний угорський письменник Жигмонд Моріц, збирав тут народний фольклор, робив малюнки внутрішнього інтер’єру місцевого реформатського храму.

Література

Поп И. И., Поп Д. И. В горах и долинах Закарпатья. — М. : Искусство, 1971 г., с. 71
Логвин Г. Н. Украинские Карпаты. М.: Искусство, 1973. с. 122–126
Архітектурні, історичні та природні цінності Берегівщини [Архівовано 28 грудня 2019 у Wayback Machine.]

Галерея

Католицький храм Святого Духа та Реформатська церква
Дзвіниця
Стеля реформатського костелу, оздоблена 60-ма дерев'яними дошками-кесонами із декоративними орнаментальними розписами (майстер Шандор Ференц, 1753)
Печатка Четфалви 1810 року
Фермерські будинки в Четфалві в 1921 році