Чехович Костянтин (філолог)
Чехо́вич Костянти́н (21 травня 1896, Хиринка — 6 лютого 1987, Тчев, Польща) — український мислитель ,доктор філософії, філолог-славіст.
| Чехович Костянтин | |
|---|---|
 | |
| Народився | 21 травня 1896 Перемишль, Королівство Галичини та Володимирії, Цислейтанія, Австро-Угорщина |
| Помер | 6 лютого 1987 (90 років) Тчев, Тчевський повіт, Республіка Польща[1] |
| Країна |  Австро-Угорщина ЗУНР |
| Діяльність | філолог, славіст, викладач університету |
| Alma mater | Український вільний університет |
| Галузь | слов'янознавство[1] |
| Членство | Наукове товариство імені Шевченка |
 Роботи у Вікіджерелах | |
Життєпис
ред.Названий на честь свого родича по батьковій лінії єпископа К. Чеховича. 1915—1918 роки — богословські студії у Львівському університеті. У 1918—1920 роках — хорунжий УГА.
Після закінчення Празького університету та Українського Вільного Університету (УВУ) у 1926—1929 роках працював в Українському Науковому Інституті в Берліні, з 1931 року доцент УВУ у Празі, того ж року професор Богословської Академії у Львові, редактор журналу слов'янської філології «Слово».
Дійсний член НТШ, дійсний член та секретар Українського богословського наукового товариства. Секретар «Товариства Прихильників Освіти» (опікувалось матеріальною підтримкою українських студентів).
Студії про О. Потебню[2], «Йосиф Добровський і українська мова» (1930), «Іван Могильницький та Йосиф Добровський» (1931), про М. Смотрицького як граматика, О. Огоновського як історика літератури; досліджував чеські впливи на поеми І. Франка («Іван Вишенський» і «Мойсей»); пропагував християнський націоналізм; критично оцінював Драгоманова; статті і рецензії також у чеських, німецьких і польських журналах.
У повоєнний час: 1945 року заарештований радянською владою та 1946 року засланий до Сибіру, після повернення 1956 року виїхав до ПНР, працював директором Публічної бібліотеки у Тчеві (нині Польща).
Праці
ред.- Чехович К. Моє життя і мої мрії // Світильник Істини. Джерела до історії Богословської Академії у Львові. — т. 3. — 1983. — С. 480—504.
- Чехович К. Християнський націоналізм / Збірник творів. — Львів, 2019. — 556 с.
Примітки
ред.- ↑ а б Чеська національна авторитетна база даних
- ↑ Чехович К. Олександр Потебня: український мислитель-лінгвіст [Архівовано 10 березня 2022 у Wayback Machine.]. — Варшава: (Друк. оо.Василіян у Жовкві), 1931. — 179 c.
Література
ред.- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.
- Дзендзелівський Й. О. Чехович Костянтин // Українська мова : енциклопедія / НАН України, Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні, Інститут української мови ; ред. В. М. Русанівський [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія, 2000. — ISBN 966-7492-07-9.. — С. 726—727.
- Ленцик В. Проф. д-р Константин Чехович // Богословія. — 1983. — т. 47. — С. 141—151.
- Микитюк В. Костянтин Чехович – «останній з Могіканів. Святоюрської гори» // Дзвін. — 1998. — № 11—12. — С. 122—125.
- Комариця М. Чехович К. // Українська журналістика в іменах. — вип.6. — Львів, 1999. — С. 354—358.
Посилання
ред.- Чехович Костянтин // Шевченківська енциклопедія : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2015. — Т. 6: Т—Я. — С. 762.
- Чехович Константин // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1967. — Т. 8, кн. XVI : Літери Уш — Я. — С. 2054. — 1000 екз.