Чигляєв Валерій Іванович
Валерій Іванович Чигляєв (нар. 14 липня 1957, м. Ірпінь, Київська область, УРСР) — український актор театру та кіно, гуморист, шоумен, продюсер, режисер. Заслужений артист України (1997)[1]. Народний артист України (2019)[2].
| Чигляєв Валерій Іванович | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Народився | 14 липня 1957 (67 років)  Ірпінь, Київська область, Українська РСР, СРСР | |||
| Громадянство |  СРСР Україна | |||
| Діяльність | актор, режисер, виробник, гуморист, шоумен, телеведучий | |||
| Alma mater | Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого | |||
| Роки діяльності | 1980 — тепер. час | |||
| Членство | Національна спілка кінематографістів України | |||
| IMDb | nm0157366 | |||
| Нагороди та премії | ||||
  | ||||
|
| ||||
 Чигляєв Валерій Іванович у Вікісховищі | ||||
Життєпис
ред.Народився 14 липня 1957 року в Ірпені.
У 1980 році закінчив Київський театральний інститут імені Івана Карпенка-Карого (майстерня Леоніда Олійника[3]).
Працює в театрі на Подолі та театрі на Печерську в Києві.
Валерій Чигляєв популярний своїми роботами на телебаченні, зокрема як ведучий, в тому числі у програмі «Золотий гусак», різноманітних неполітичних ток-шоу.
Актор має яскраве амплуа комедійного персонажа, майстерно володіє різноманітними засобами акторського мистецтва. Член Національної спілки кінематографістів України.
Фільмографія
ред.Актор
ред.- «Кілька любовних історій»,
- «Димка»,
- «Острів скарбів» (а/ф) в складі трупи «Гротеск» (Одеський театр «Гротеск»)[4],
- «Острів любові» (т/с),
- «Роксолана» (т/с) тощо.
Озвучування
ред.- 2004—2005 — Гора самоцвітів:
- Тлумачення снів — від автора
- Лисиця сирота — півень
- Шейдулла-ледар — Шейдулла, мудрець
- Як пан конем був — від автора
- Цар і ткач — Цар
Дубляж
ред.- 2011 — Тачки 2 — Франческо Вертутті
- 2012 — Пірати! Банда невдах — піратський король
- 2013 — Турбо — Анжело
Робота у театрі
ред.- Київський академічний театр на Печерську[5]:
- «Вистава після вистави»
- «Ведмідь» А. П. Чехов — Лука
- «У кожного власні дивацтва» (за оповіданням «Іонич» А. П. Чехова) — Тигров
У цьому розділі бракує інформації про інші спектаклі актора. (грудень 2022) |
Примітки
ред.- ↑ Указ Президента України від 23 травня 1997 року № 468/97 «Про присвоєння почесних звань України працівникам підприємств, установ, організацій міста Києва»
- ↑ Указ Президента України від 22 серпня 2019 року № 616/2019 «Про відзначення державними нагородами України з нагоди Дня Незалежності України»
- ↑ Валерій Чигляєв: «Відчуваю себе років на двадцять п'ять. Бігаю, стрибаю, катаюся на велосипеді…». Факти та коментарі. 14 липня 2017. Архів оригіналу за 13 червня 2021. Процитовано 13 червня 2021.
- ↑ Персональний сайт В. Андрієнко (рос.). Архів оригіналу за 23 лютого 2009. Процитовано 14 листопада 2022.
- ↑ Театр на Печерске — Актеры — Чигляев Валерий Иванович (рос.). Архів оригіналу за 26 жовтня 2020. Процитовано 14 листопада 2022.