Чмирьов Микола Андрійович

Чмирьов Микола Андрійович (1852—1886) — письменник, перекладач і педагог.

Чмирьов Микола Андрійович
Народився15 (27) квітня 1847
Серпухов, Московська губернія, Російська імперія
Помер30 грудня 1886 (11 січня 1887) (39 років)
Серпухов, Московська губернія, Російська імперія
Країна Російська імперія
Діяльністьписьменник, педагог
Alma materЮридичний факультет Московського державного університетуd[1][2]
ЗакладПерша московська гімназіяd[2]

Вищу освіту здобув на юридичному факультеті Імператорського Московського університету.

Після закінчення курсу кандидатом прав в 1873 році був призначений викладачем географії у Першій Московській гімназії та Школі межових топографів (в будинку Долгорукова на Пречистенці). Вийшовши у відставку, Микола Андрійович Чмирьов присвятив себе літературній діяльності, а незадовго до смерті отримав місце секретаря Серпуховскої міської думи.

Крім повістей і оповідань, надрукованих ним в період 1881—1886 рр. в «Московському листку», Чмирьов видав:

  • «Кобзар» Т. Г. Шевченка у власному перекладі, М. 1874
  • «Конспект загальної та російської географії», М. 1875, 2-е вид. 1878, 3-тє вид. 1886 *"Розвінчана царівна", історична повість, М., 1880
  • «Розкольницькі мучениці», історичний роман з епохи церковних смут, М. 1880
  • «Ситі і голодні», М. 1881,
  • «У святій обителі», історичний роман з часів Петра Великого, М. 1883
  • «Отаман волзьких розбійників Єрмак, князь Сибірський», історичний роман, М. 1874
  • «Психопатка», М. 1885
  • " Олександр Невський і Новгородська вольниця ", історичний роман, М. 1886 г.

Після смерті Чмирева надрукований його історичний роман «Боярин Петро Басманов» («Московський листок », 1887 № 6-73).

Микола Андрійович Чмирьов помер 30 грудня 1886 року (11 січня 1887 року) в місті Серпухові.

Примітки

ред.

Джерела

ред.

Посилання

ред.