Вікіпедія

Чурикова Яна Олексіївна

Яна Олексіївна Чурикова (нар.. 6 листопада 1978, Москва, Російська РФСР, СРСР) — російська телеведуча, журналістка і громадський діяч, продюсер, актриса. Керівник каналів молодіжного та музичного мовлення холдингу Viacom (ViacomCBS)[2]: MTV Росія, MTV Live HD, MTV 80s, MTV 90s i MTV 00s, співголова Російського руху школярів (з 28 березня 2016 року)[3], член Академії Російського телебачення (з 2007 року)[4]. Вела програму «Фабрика зірок» на «Першому каналі» (2002—2012).

Чурикова Яна Олексіївна
рос. Яна Алексеевна Чурикова Редагувати інформацію у Вікіданих
Народилася6 листопада 1978(1978-11-06)[1] (46 років) Редагувати інформацію у Вікіданих
Москва, СРСР Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна СРСР
 Росія Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьтелеведуча, журналістка, ведуча, продюсерка, акторка, телепродюсерка, головна редакторка, кінопродюсерка Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materфакультет журналістики МДУ Редагувати інформацію у Вікіданих
Знання мовросійська Редагувати інформацію у Вікіданих
Посадаголовний редактор Редагувати інформацію у Вікіданих
У шлюбі зIvan Tsybind Редагувати інформацію у Вікіданих
IMDbID 1695730 Редагувати інформацію у Вікіданих
Сайтyanachurikova.ru Редагувати інформацію у Вікіданих
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Чурикова.

За свідоме порушення державного кордону України з метою проникнення в окупований Росією Крим внесена у жовтні 2017 року до бази «Миротворець». Брала участь в пропагандистських заходах, спрямованих на легалізацію анексії АР Крим Росією[5].

Біографія

ред.

Ранні роки

ред.

Народилася 6 листопада 1978 року в Москві. До школи пішла в 1985 році в Угорщині за місцем служби батька-військовослужбовця. Закінчила музичну школу по класу фортепіано з червоним дипломом[6].

У 1992—1996 роках працювала в газеті «Дієслово» кореспондентом[7].

У 1995—2000 роках проходила навчання в МДУ ім. М. В. Ломоносова на відділенні телебачення і радіомовлення факультету журналістики. Закінчила університет у 2000 році[8]. Дипломна робота — «Вплив музичного телебачення на масову свідомість на прикладі телеканалу MTV»[9] — була захищена в червні 2000 року. Після цього Чурикова вступила до аспірантури університету[10].

Телебачення

ред.

З 1996 року працювала кореспондент АТВ у програмі «Времячко»[11].

З 1998 по 2002 рік[12] була ведучою програм на MTV Росія «Велике кіно»[13], «12 злісних глядачів»[14][15][16][17].

З квітня 2002 року[18] працювала на «Першому каналі»[19]. Дебютувала на каналі ведучою молодіжної розважальної програми «Об'єктив»[20][21]. Потім послідовно вела такі телевізійні програми, як " Доброго ранку "[6], «Фабрика зірок»[22], «Золотий грамофон»[23], «Історія пісні»[24][25][26], «Жорстокі ігри»[27][28], телевізійні концерти[29][30] та ін. Неодноразово коментувала трансляції з конкурсу пісні «Євробачення» з російського боку, оголошувала результати голосування російських телеглядачів за підсумками конкурсу[31]. Але широку популярність Чурикова отримала завдяки телепроєкту «Фабрика зірок»[32].

Одночасно, з 2002 по 2004 рік обіймала посаду заступника начальника відділу виробництва програм MTV Росія[33]. У період з 2004 по 2007 рік працювала в Телекомпанії BID.

У 2007 році разом з Олександром Кесселем перейшла до створеної продюсером Ларисою Синельщиковою компанію «Червоний квадрат». З 2009 року — художній керівник Школи-студії ЕКТВ.

З листопада 2011 по листопад 2012 року — ведуча музичного хіт-параду «Червона зірка» на «Першому каналі»[34].

З 23 червня по 25 серпня 2013 року — ведуча музичного телепроєкту «Універсальний артист» на «Першому каналі»[35].

З 1 жовтня 2013 року по теперішній час є генеральним директором оновленого телеканалу MTV Росія[13]. У лютому 2014 року була призначена керівником молодіжних та музичних телеканалів медіахолдингу Viacom (ViacomCBS) в Росії[36] .

З 14 квітня 2017 по 20 жовтня 2018 року — ведуча оновленої передачі «12 злісних глядачів» на кабельному телеканалі MTV Росія[37][38].

З 16 вересня по 23 грудня 2017 року — креативний продюсер шоу «Королі фанери» на «Першому каналі»[39][40].

Участь в інших проєктах

ред.

1 квітня 2005 року зіграла в складі команди ведучих «Першого каналу» в ювілейній серії ігор «Що? Де? Коли?», присвяченій 30-річчю гри[41]. Навесні 2007 року брала участь у проекті «Першого каналу» «Цирк із зірками»[42]. З 2009 року є коментатором півфіналів і фіналів Євробачення на «Першому каналі»[43][44].

З жовтня 2007 по травень 2009 і з грудня 2010 по грудень 2011 року Чурикова була головним редактором глянцевого журналу «Viva! Russia»[45][46][47].

У 2013 році була ведучою на відкритті стадіону «Анжи-Арена» разом з Андрієм Малаховим[48]. Також була послом[49] літньої Універсіади 2013 року в Казані, а також ведучою на Церемонії відкриття, на шоу, що передували церемонії відкриття і закриття зимових Олімпійських ігор 2014 року в Сочі[50].

У 2015 році стала переможницею шоу «Разом з дельфінами». У 2017 році — Посол Всесвітнього фестивалю молоді і студентів[51].

У 2018 році — Посол Року Добровольця[52] .

Була обрана Федеральним послом Чемпіонату світу з футболу-2018[53].

29 березня 2019 року виступила модератором в ході стріму VKLIVE прем'єр-міністра РФ Дмитра Медведєва в соціальній мережі «Вконтакті»[54].

Громадська позиція

ред.

На президентських виборах 2018 року була довіреною особою кандидата Володимира Путіна[55][56]. Також разом з Дмитром Губернієвим та Федором Бондарчуком була ведучою концерту на підтримку кандидатури Путіна в Лужниках 3 березня 2018 року[57].

Родина

ред.
  • Батько Олексій Чуриков — військовий
  • Мати Олена Вадимівна Чурикова — економіст
  • Перший чоловік — Іван Цибін (2004—2008)
  • Другий чоловік — Денис Лазарєв (2011—2015)[58]
    • Дочка — Таїсія Лазарева (нар. 26 травня 2009)[59]

Фільмографія

ред.

Дубляж

ред.

Примітки

ред.
  1. ↑ Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
  2. ↑ Голова из ящика. Яна Чурикова. Как поколение MTV уживается с поколением снэпчата, Кончиты Вурст и «Ррржжжжаки». Афиша. 26 квітня 2016. Архів оригіналу за 19 липня 2021. Процитовано 19 липня 2021.
  3. ↑ Космонавт Рязанский возглавил «Российское движение школьников». Архів оригіналу за 29 листопада 2018. Процитовано 19 липня 2021.
  4. ↑ ЧУРИКОВА Яна Алексеевна, Член Академии Российского телевидения. tefi.ru. Архів оригіналу за 20 лютого 2020. Процитовано 2 квітня 2019. [Архівовано 2020-02-20 у Wayback Machine.]
  5. ↑ Чурикова Яна Алексеевна / Чурікова Яна Олексіївна / CHurikova YAna Alekseevna. Архів оригіналу за 19 липня 2021. Процитовано 19 липня 2021.
  6. ↑ а б Яна Чурикова: "Меня с детства просят передать привет маме Инне". Комсомольская правда. 25 березня 2004. Архів оригіналу за 21 липня 2021. Процитовано 19 липня 2021.
  7. ↑ Яна Чурикова: «Я могу и со столбом телеграфным общаться, если надо…». Искусство кино. 1 квітня 2001. Архів оригіналу за 26 листопада 2018. Процитовано 19 липня 2021.
  8. ↑ Яна Чурикова / Jana Churikova. Glamour. Архів оригіналу за 1 січня 2015. Процитовано 1 січня 2015. [Архівовано 2015-01-01 у Wayback Machine.]
  9. ↑ Алиби. Яна Чурикова, ведущая программы «12 злобных зрителей». Афиша. 8 травня 2000. Архів оригіналу за 1 січня 2015. Процитовано 19 липня 2021.
  10. ↑ Маше Киселевой ищут замену?. Комсомольская правда. 22 січня 2002. Архів оригіналу за 19 липня 2021. Процитовано 19 липня 2021.
  11. ↑ Остановись, «Времечко»! Почему прямой эфир народной программы так раздражает телебоссов. Новая газета. 2 червня 2008. Архів оригіналу за 22 жовтня 2014. Процитовано 19 липня 2021.
  12. ↑ Сати Спивакова может занять место Марии Киселевой в «Слабом звене». NEWSru.com. 21 січня 2002. Архів оригіналу за 21 липня 2021. Процитовано 19 липня 2021.
  13. ↑ а б Яна Чурикова: о 16-летии MTV Россия, судьбах звезд канала и грандиозных планах. Woman.ru. 26 вересня 2014. Архів оригіналу за 19 липня 2021. Процитовано 19 липня 2021. [Архівовано 2021-07-19 у Wayback Machine.]
  14. ↑ Яна ЧУРИКОВА: "ДЕТИ МИРА УЖЕ ПРИШЛИ". Московский комсомолец. 5 жовтня 2000. Архів оригіналу за 8 червня 2013. Процитовано 19 липня 2021.
  15. ↑ Яна Чурикова — Фотографии, биография, фильмография — Афиша. Архів оригіналу за 23 липня 2021. Процитовано 19 липня 2021.
  16. ↑ «MTV-РОССИЯ» ДЕЛИТСЯ НА ЗОНЫ, МЕНЯЕТ ВНЕШНОСТЬ И ВНУТРЕННОСТИ. InterMedia. 30 листопада 2000. Архів оригіналу за 19 липня 2021. Процитовано 19 липня 2021.
  17. ↑ Яна Чурикова: мне некогда сходить в загс!. Собеседник. 23 жовтня 2002. Архів оригіналу за 27 вересня 2003. Процитовано 19 липня 2021. [Архівовано 2003-09-27 у Wayback Machine.]
  18. ↑ «Злобная зрительница» Яна Чурикова будет развлекать молодежь на ОРТ. Комсомольская правда. 4 квітня 2002. Архів оригіналу за 17 травня 2021. Процитовано 19 липня 2021.
  19. ↑ Исполняется семь лет Общественному российскому телевидению. Первый канал. 1 квітня 2002. Архів оригіналу за 19 липня 2021. Процитовано 19 липня 2021.
  20. ↑ Яна Чурикова — Лица — Первый канал
  21. ↑ Интервью. Эхо Москвы. 11 травня 2002. Архів оригіналу за 19 липня 2021. Процитовано 19 липня 2021.
  22. ↑ Яна ЧУРИКОВА, телеведущая: "Я сама - полуфабрикат". Известия. 26 грудня 2002. Архів оригіналу за 8 березня 2016. Процитовано 19 липня 2021.
  23. ↑ Старинная русская игра в презумпцию виновности. Российская газета. 14 вересня 2004. Архів оригіналу за 29 листопада 2014. Процитовано 19 липня 2021.
  24. ↑ А ВЫ СМОТРЕЛИ?. Литературная газета. 22 лютого 2006. Архів оригіналу за 13 жовтня 2006. Процитовано 19 липня 2021.
  25. ↑ Следствие ведет Яна Чурикова. Искренняя фальшь или фальшь искренности?. Российская газета. 30 березня 2007. Архів оригіналу за 19 липня 2021. Процитовано 19 липня 2021.
  26. ↑ Смотрите телевизор. Известия. 18 травня 2007. Архів оригіналу за 8 березня 2016. Процитовано 19 липня 2021.
  27. ↑ Набутов и Чурикова затеяли «Жестокие игры». Комсомольская правда. 25 лютого 2010. Архів оригіналу за 8 листопада 2014. Процитовано 19 липня 2021.
  28. ↑ Яна Чурикова: «Фабрика звезд» - это тоже жестокие игры». Комсомольская правда. 17 березня 2011. Архів оригіналу за 21 липня 2021. Процитовано 19 липня 2021.
  29. ↑ Телеканал «Фартовый». Известия. 23 травня 2008. Архів оригіналу за 17 червня 2013.
  30. ↑ А Вы смотрели?. Литературная газета. 26 червня 2007. Архів оригіналу за 19 липня 2021. Процитовано 19 липня 2021.
  31. ↑ Светлый путь фабричной девчонки. Российская газета. 2 червня 2006. Архів оригіналу за 22 січня 2021. Процитовано 19 липня 2021.
  32. ↑ Яна Чурикова: «Бывает, стоишь на съемочной площадке, такая красивая, а поесть-то негде…». OK Magazine. 3 лютого 2007. Архів оригіналу за 1 січня 2015. Процитовано 1 січня 2015. {{cite web}}: контрольний символ C1 в |title= на позиції 87 (довідка) [Архівовано 2015-01-01 у Wayback Machine.]
  33. ↑ Яна Чурикова прокомментировала возвращение Ивана Урганта на телеканал MTV. Собеседник. 16 жовтня 2013. Архів оригіналу за 19 липня 2021. Процитовано 19 липня 2021.
  34. ↑ Если в музыке герой - ты гордись «Красной звездой». Комсомольская правда. 23 листопада 2011. Архів оригіналу за 24 січня 2021. Процитовано 19 липня 2021.
  35. ↑ Яна Чурикова: "Никак не могу научиться дружить!". Комсомольская правда. 31 липня 2013. Архів оригіналу за 21 липня 2021. Процитовано 19 липня 2021.
  36. ↑ Яна Чурикова возглавила музыкальные каналы Viacom в РФ. MTV Россия. 3 лютого 2014. Архів оригіналу за 17 жовтня 2014.
  37. ↑ "12 злобных зрителей" возвращаются на MTV с Яной Чуриковой в качестве ведущей. Hello!. 11 квітня 2017. Архів оригіналу за 19 липня 2021. Процитовано 19 липня 2021.
  38. ↑ «12 злобных зрителей» возвращаются на MTV. ЖурДом. 11 квітня 2017. Архів оригіналу за 18 травня 2021. Процитовано 19 липня 2021. [Архівовано 2021-05-18 у Wayback Machine.]
  39. ↑ О проекте. Короли фанеры. Первый канал. 1tv.ru (рос.). Архів оригіналу за 12 вересня 2017. Процитовано 5 вересня 2017.
  40. ↑ Дмитрий Ильинский (5 вересня 2017). Яна Чурикова о своем бизнесе: Я не дизайнер, а фанат хорошей обуви!. «Зажигай!» №34-2017 (рос.). Собеседник. Архів оригіналу за 19 липня 2021. Процитовано 7 березня 2018.
  41. ↑ Владимир Меньшов назначен капитаном. Ведущие Первого канала будут знатоками. Комсомольская правда. 24 березня 2005. Архів оригіналу за 19 липня 2021. Процитовано 19 липня 2021.
  42. ↑ От эпохи славы - к "Минуте славы". Известия. 4 травня 2007. Архів оригіналу за 1 березня 2017. Процитовано 19 липня 2021.
  43. ↑ Подведены итоги прошедшего в России главного песенного конкурса Европы. Первый канал. 17 травня 2009. Архів оригіналу за 19 липня 2021. Процитовано 19 липня 2021.
  44. ↑ Дина Гарипова порадует гостей русской вечеринки на «Евровидении» чак-чаком. А вот с платьем для выступления победительница шоу "Голос" пока не определилась [фото, видео]. Комсомольская правда. 30 квітня 2013. Архів оригіналу за 19 липня 2021. Процитовано 19 липня 2021.
  45. ↑ Яна Чурикова и Андрей Малахов теперь играют на одной поляне. Лениздат.ру. 18 жовтня 2007. Архів оригіналу за 19 липня 2021. Процитовано 19 липня 2021.
  46. ↑ Журнал о знаменитостях Viva! возвращается в Россию. Adindex. 2010-12-00. Архів оригіналу за 19 липня 2021. Процитовано 19 липня 2021.
  47. ↑ Фабрика звезд и фабрика телевидения. Эхо Москвы. 27 березня 2011. Архів оригіналу за 19 липня 2021. Процитовано 19 липня 2021.
  48. ↑ «Анжи-Арену» откроет Андрей Малахов. Комсомольская правда. 14 травня 2013. Архів оригіналу за 27 січня 2021. Процитовано 19 липня 2021.
  49. ↑ XXVII Всемирная летняя Универсиада 2013 в Казани, 6-17 июля. kazan2013.com. Архів оригіналу за 19 липня 2021. Процитовано 2 квітня 2019. [Архівовано 2021-07-19 у Wayback Machine.]
  50. ↑ Про Олимпиаду, новую жизнь MTV, и не только... Эхо Москвы. 2 березня 2014. Архів оригіналу за 21 липня 2021. Процитовано 19 липня 2021.
  51. ↑ Яна Чурикова и Запашные станут послами Всемирного фестиваля молодежи (рос.). РИА Новости. 20160211T1230+0300Z. Архів оригіналу за 19 липня 2021. Процитовано 5 квітня 2019.
  52. ↑ Объявлены первые победители конкурса «Доброволец России 2018» (рос.). Взгляд. Архів оригіналу за 19 липня 2021. Процитовано 3 квітня 2019.
  53. ↑ Алексей Сорокин. Послы ЧМ-2018. Кто расскажет миру о России?. welcome2018.com. Оргкомитет «Россия-2018». Архів оригіналу за 18 серпня 2018. Процитовано 2 квітня 2019. [Архівовано 2018-08-18 у Wayback Machine.]
  54. ↑ Вячеслав Половинко (29 березня 2019). "Я взрослый мальчик". «Новая газета». Архів оригіналу за 19 липня 2021. Процитовано 19 липня 2021.
  55. ↑ "Прививка демократии": Яна Чурикова рассказала о важности выборов в России. Экономика сегодня. 6 лютого 2018. Архів economics.ru/305111-privivka-demokratii-yana-churikova-rasskazala-o-vazhnosti-vyborov-v-rossii оригіналу за 5 лютого 2020. Процитовано 22 квітня 2020.
  56. ↑ Рецензия: документальный фильм «MTV - главный канал нашего детства / вДудь». InterMedia. 7 квітня 2018. Архів оригіналу за 21 липня 2021. Процитовано 19 липня 2021.
  57. ↑ «Россия правит миром!». Единодушие в Лужниках было редким даже для митингов в поддержку действующей власти. Новая газета. 3 березня 2018. Архів оригіналу за 19 липня 2021. Процитовано 19 липня 2021.
  58. ↑ Муж Яны Чуриковой Денис Лазарев: «Я ушел год назад!». 7Дней.ру. Архів оригіналу за 21 липня 2021. Процитовано 2 березня 2016.
  59. ↑ Телеведущая Яна Чурикова стала мамой. Аргументы и факты. 26 травня 2009. Архів оригіналу за 24 січня 2021. Процитовано 19 липня 2021.
  60. ↑ Яна Чурикова озвучила мультфильм. WomanEL. 27 червня 2020. Архів оригіналу за 2 березня 2022. Процитовано 19 липня 2021.

Посилання

ред.
Отримано з https://uk.wiki.x.io/w/index.php?title=Чурикова_Яна_Олексіївна&oldid=44460808