Шайкін Юрій Семенович
Ю́рій Семе́нович Ша́йкін (*8 вересня 1945, Оренбург — †9 лютого 2021, Івано-Франківськ) — український радянський футболіст, відомий за виступами у складі команд-майстрів СРСР. Знаний дитячо-юнацький футбольний тренер.
 | |||||||||||
| Особисті дані | |||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Народження | 8 вересня 1945 | ||||||||||
| Оренбург, СРСР | |||||||||||
| Смерть | 9 лютого 2021 (75 років) | ||||||||||
| Івано-Франківськ, Україна | |||||||||||
| Громадянство |  СРСР →  Україна
| ||||||||||
| Позиція | нападник | ||||||||||
| Професіональні клуби* | |||||||||||
| Роки | Клуб | І (г) | |||||||||
| 1964–1965 1965 |
«Локомотив» (Оренбург) «Спартак» (Івано-Франківськ) |
6 (0) 8 (2) | |||||||||
| Тренерська діяльність** | |||||||||||
| |||||||||||
|
* Ігри та голи за професіональні клуби | |||||||||||
|
** Тільки на посаді головного тренера. | |||||||||||
Спортивна кар'єра
ред.Народився 1945 року в Оренбурзі. В рідному місті й розпочав займатися спортом, віддаючи перевагу передовсім футболу та хокею. Ще під час навчання у школі був запрошений до місцевої футбольної команди «Локомотив», яка виступала у змаганнях майстрів. У 1965 році перебрався до івано-франківського «Спартака»[1]. Через проблеми зі здоров’ям по завершенні цього сезону вимушено припинив свої виступи на майстрівському рівні. Надалі продовжив виходити на футбольне поле тільки в складах аматорських колективів Івано-Франківщини: «Хімік» та «Будівельник» (Калуш), «Колос» (Джурів), «Нафтовик» (Надвірна), «Електрон» (Івано-Франківськ).
У 1972 році Юрій Шайкін отримав пропозицію попрацювати тренером в групі підготовки юних футболістів при команді майстрів івано-франківського «Спартака», яка невдовзі трансформувалася в однойменну спеціалізовану ДЮСШ. З тої пори у цій спортшколі в якості наставника успішно трудився не одне десятиліття. В 1979 році паралельно був призначений тренером юнацької збірної ДСТ «Спартак» УРСР, сформованої на базі вихованців івано-франківського футболу. З нею став переможцем всесоюзного Кубка Центральної Ради ДСТ «Спартак». У кінці цього ж року за підсумками конкурсу видання «Футбол-Хоккей» увійшов до десятки кращих дитячих футбольних тренерів СРСР. 1985 року команда СДЮШОР «Прикарпаття» 1968 р. н. на чолі з Юрієм Шайкіним стала чемпіоном Центральної ради ВДСТ «Зеніт». Протягом 1988-1991 рр. працював помічником головного тренера юнацької збірної СРСР. У добу Незалежної України вісім років займався вихованням молоді у приватній дитячій футбольній школі «Сіґуенья» в Івано-Франківську.
Вихованцями Юрія Шайкіна у різний час були такі знані вітчизняні футболісти, як Ярослав Думанський, брати Ігор та Микола Юрченко, Валентин Москвін, Володимир Головатий, Ігор Кріль та ін.
У 1990-х Юрій Шайкін спробував себе в якості наставника дорослих футбольних команд. Спочатку короткий час допомагав граючому тренеру івано-франківського «Прикарпаття» Ігорю Юрченку в пору виступу клубу у вищій лізі українського футболу. А в 1999-2000 рр. стояв біля керма рогатинського «Техно-Центру», з яким став чемпіоном Івано-Франківщини та успішно виступав у чемпіонаті України серед аматорів[1].
Примітки
ред.- ↑ а б Кузьмяк Л. "Коли сказав дітям, що йду, вони розплакалися. І я також". football24.ua. Процитовано 8 вересня 2023.
Посилання
ред.- Профіль футболіста на сайті FootballFacts.ru (рос.)
- Юрій Шайкін: «Не дивлячись на всі негаразди, у майбутнє треба дивитись із вірою та надією»