Шангрі-Ла
англ. Shangri-La
Створена Джеймс Гілтон

Шангрі-Ла (англ. Shangri-La)  — вигадана країна, описана у 1933 році в романі письменника-фантаста Джеймса Гілтона «Втрачений горизонт» (англ. Lost Horizon). Шангрі-Ла Гілтона є літературною алегорією Шамбали. Назва «Шангрі-Ла» стало місцем де збулася мрія, царство вічної молодості, земного раю, утопії, вічного блаженства і райської насолоди. Рідше ім'ям Шангрі-Ла називають невідоме або утаємничене місцезнаходження. Джеймс Гілтон розташував Шангрі-Ла на заході Куньлунь.

Етимологія

ред.

Назва «Шангрі-Ла», швидше за все, походить від тибетського ཞང་, «Шанґ» (район У-Цанг на північ від буддійського монастиря Ташилунпо[1]) + རི , «ри» (гора) + ལ, «ла» (гірський перевал) = перевал гори Шанґ.

«Втрачений горизонт»

ред.

У романі «Втрачений горизонт» (англ. Lost Horizon) головний герой, британський дипломат Конвей (англ. Hugh Conway), зазнає аварії під час польоту на літаку над високогірним Тибетом. Дивом уникнувши загибелі, Конвей і його супутники виявляють чудову долину під назвою Шангрі-Ла. Шангрі-Ла — це чисте повітря, кришталева вода, смарагдові луги, довірливі тварини та щасливі, радісні люди, що живуть у гармонії один з одним і з природою. Ці люди живуть дуже довго, вони ніколи не старіють і не хворіють.

Витоки

ред.

В інтерв’ю New York Times у 1936 році Гілтон стверджує, що він використав «тибетські матеріали» з Британського музею, зокрема, подорожі двох французьких священиків, Еваріста Регіса Хука та Джозефа Габе, щоб забезпечити тибетську культуру та буддійське духовне натхнення для Шангрі- Ла.[2][3] У 1844–1846 роках Хук і Габет здійснили поїздку туди й назад між Пекіном і Лхасою. Їхня знаменита оповідь про подорожі, вперше опублікована французькою мовою в 1850 році[4], витримала багато видань іншими мовами. У 1928 році у Великій Британії був опублікований популярний «скорочений переклад».[5]

У популярній культурі

ред.

Про Шангрі-Ла написано багато книг, знято фільми, створені пісні. Іменем Шангрі-Ла називають компанії, готелі, казино, кораблі.

На південному сході Китаю у провінції Юньнань створено місто-округ Шангрі-Ла[6], який називають Меккою для туристів.

В астрономії

У 2006 році Міжнародний астрономічний союз назвав екваторіальну, темну, низинну область одного з супутників Сатурна, Титана Шангрі-Ла[7].

В літературі
  • «Загублені в Шангрі-Ла» (англ. Lost in Shangri-la) — книга Мітчелл Зукофф, на думку «Amazon.com», «The Washington Post», «Apple iBooks» — «Краща книга 2011 року».
  • «Шангрі-Ла» — фантастичний пригодницький роман (лайт-новел), написаний Ейїті Ікеґамі у 2005 році.
  • Про Шангрі-Ла згадує американська письменниця Шенон Мессенджер у книзі "Хранителі загублених міст". За описом авторки - це столиця ельфів, яку самі вони називають Етерналією.
В музиці
Інше

Див. також

ред.

Примітки

ред.
  1. Chandra Das — Tibetan English Dictionary(англ.)
  2. This Northern California Town is the Closest to 'Shangri-La' According to the Author Who Coined the Term. Active NorCal (амер.). 11 травня 2021. Архів оригіналу за 21 січня 2022. Процитовано 21 січня 2022.
  3. Crisler, B. r (26 липня 1936). FILM GOSSIP OF THE WEEK. The New York Times (амер.). ISSN 0362-4331. Архів оригіналу за 21 січня 2022. Процитовано 21 січня 2022.
  4. Robarts - University of Toronto, Evariste Régis (1850). Souvenirs d'un voyage dans la Tartarie, le Thibet et la Chine, pendant les années 1844, 1845 et 1846. Paris A. Le Clere.
  5. University of Pittsburgh Library System, Evariste Régis; Hazlitt, William (1852). Travels in Tartary, Thibet, and China, during the years 1844-5-6. London, Office of the National Illustrated Library.
  6. У Тибетському місті згоріло 100 будинків. Архів оригіналу за 31 липня 2017. Процитовано 31 липня 2017.
  7. Planetary Names: Albedo Feature: Shangri-La on Titan. Gazetteer of Planetary Nomenclature. Архів оригіналу за 6 квітня 2015. Процитовано 18 вересня 2014.
  8. Найкращі фото пам’яток природи 2015 року. Архів оригіналу за 31 липня 2017. Процитовано 31 липня 2017.

Посилання

ред.