Шарль Грав'є де Верженн
Шарль Грав'є де Верженн (фр. Charles Gravier, comte de Vergennes французька вимова: [vɛʁ.ʒɛn]; 29 грудня 1719 року, Діжон — 13 лютого 1787, Версаль) — французький дипломат і державний діяч; міністр закордонних справ Людовика XVI з 1774 року до своєї смерті, з 1781 року — також перший міністр.
Шарль Грав'є де Верженн | |
---|---|
фр. Charles Gravier de Vergennes | |
Народився | 28 грудня 1719[2] або 29 грудня 1719[4] Діжон |
Помер | 13 лютого 1787[1][2][…] (67 років) Версаль |
Країна | Франція[5] |
Діяльність | дипломат, письменник, політик |
Знання мов | французька[2] |
Посада | Посол Франції в Османській імперіїd, ambassador of France to Swedend, Chief Minister of Franced і Secretary of State for Foreign Affairsd |
Батько | Charles Gravier de Vergennesd |
Брати, сестри | Jean Gravier de Vergennesd |
Діти | Constantin Gravier de Vergennesd |
Автограф | |
Нагороди | |
Син президента парламенту (суду) в Діжоні.
У ранній юності вступив на дипломатичну службу і навчався під керівництвом Шавиньї (Théodore de Chavigny), французького посланника в Лісабоні. У 1739 році був секретарем посольства. У 1750 році призначений посланником в Трір, де служив до 1754 року; на наступний рік відправлений надзвичайним посланником до Константинополя. З 1755 року затверджений повноважним послом при Оттоманській Порті — на посаду дуже складну: Фрідріх Великий шукав союзу з Туреччиною, щоб протистояти Росії та Австрії, а Верженн намагався і зміг зберегти дружнє відношення султана до Франції й союзним їй державам, що було особливо важко в 1760-61 рр., коли між Туреччиною і Францією виникли сильні непорозуміння.
Посилання
ред.- де Верженн [Архівовано 4 травня 2021 у Wayback Machine.] // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1958. — Т. 2 : Д — Є, кн. 3. — С. 311-312. — 1000 екз.
Примітки
ред.- ↑ а б Deutsche Nationalbibliothek Record #118643142 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ а б в г Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ а б GeneaStar
- ↑ Annuaire prosopographique : la France savante / за ред. B. Delmas, Р. Матіс — 2009.
- ↑ LIBRIS — Королівська бібліотека Швеції, 2013.