Шейх Рамазан
Рамазан Хаджі Штульський (лезгин. Штул Рамазан Хьажи; 1807[1], Штул — 1877[2]) — лезгінський шейх та військовий лідер лезгин наприкінці XVII століття, борець проти окупації південної Дагестана Російською імперією. Один з перших учнів шейха Мухаммада Ярагського. Батько Мухаммада-Хажі Штульського.
| Шейх Рамазан | |
|---|---|
лезгин. Штул Рамазан Хьажи  | |
| Народився | 1807 Shtuld, Росія |
| Країна |  Російська імперія |
| Діяльність | шейх, Авлія |
| Вчителі | Muhammad Iaragskid |
| Конфесія | суфізм |
| Діти | Haji Muhammad Shtulskid |
Біографія
ред.Народився в 1807 році в лезгинському селищі Штул околиці Самур. Батько звали Хійірбек.[3]
У 1877 році лезгни в Дагестані підняли повстання через репресії з боку російської влади, багатьох було заслано до Сибіру У тому числі був і Рамазан разом зі своєю сім'єю, їх відправили до Саратова[4].
У 1877 р. у центрі Дербента разом із Хажи-Мурадом Кабірським, Шейх Бубою Стальським та Абдулхамідом Стальським керував народним повстанням, за що всі були страчені царськими військами.
Перед стратою останніми словами Шейха були:[5]
| Оригінал | Переклад |
|---|---|
| «Азизтир мусурман стхаяр, куйне са кІусні хажалат йімір! Зун Ватандіх'їна аватиані елкведа. Зі сурзі бубадин ватанда ждайдакай за фадамаз аян я. Іншалаг!» | «Дорогі мої брати мусульмани, анітрохи не переживайте, я вмираю щасливою смертю, борючись за свій народ, на шляху Аллаха на своїй батьківщині! Ми ще зустрінемося з нашими утисками на тому світі Іншаллах!» . |
Ще крім Мухаммада-хаджі, у Шейха Рамазана було ще двоє синів: Жамалдін[5] і Ахмадуллах[4].
На сьогодні після шейха Рамазана залишилася велика бібліотека, в 1970-х роках вона перебувала у його онука Мухаммад-шафі в селі Ашар[6].
Пам'ять
ред.Примітки
ред.- ↑ Сажидин Саидгасанов. Куьредин чирагъар.
- ↑ Сажидин Саидгасанов. Куьредин чирагъар.
- ↑ Сажидин Саидгасанов. Куьредин чирагъар.
- ↑ а б Гасан Алкадари. Диван ал-Мамнун / пер. с арабского и коммент. И. Р. Насырова; вступит. статья А.А. Гусейнова; предисл. А.К. Аликберова и И.Р. Насырова; отв. ред. А.К. Аликберов; Ин-т востоковедения РАН. — Восточная литература, 2020. — С. 233, 256, 338.
- ↑ а б Сажидин Саидгасанов. Куьредин чирагъар.
- ↑ а б Назир ад-Дургели. Услада умов в биографиях дагестанских учёных / Шихсаидов А. Р. — М. : Марджани, 2012. — С. 141.
- ↑ Абасова А. А. К вопросу о развитии религиозного туризма в Республике Дагестан // Юг России: экология, развитие. — 2023. — Т. 18, № 2 (67) (29 января). — С. 164. Архівовано з джерела 26 листопада 2023.
Література
ред.- Сажидін Саїдгьасанов «Куьредін чираг'ар».