Шеллі Дювалл
Шеллі Дювалл (англ. Shelley Duvall) — американська акторка кіно і телебачення, номінантка на премію BAFTA (1978) і «Еммі» (1988, 1992), володарка призу за найкращу жіночу роль на Каннському кінофестивалі (1977).[5]
| Шеллі Дювалл | ||||
|---|---|---|---|---|
| Shelley Duvall | ||||
_(cropped).jpg) 
| ||||
| Шеллі на зйомках фільму, 1977 рік | ||||
| Ім'я при народженні | англ. Shelley Alexis Duvall  | |||
| Народилася | 7 липня 1949 (75 років) Х'юстон, Техас, США | |||
| Померла | 11 липня 2024[2][3] (75 років) Бланко, Бланко, Техас, США[2] | |||
| Громадянство |  США | |||
| Діяльність | акторка, продюсер | |||
| Alma mater | Waltrip High Schoold (1967) і South Texas Junior Colleged | |||
| Роки діяльності | 1970 — 2002 | |||
| У шлюбі з | Bernard Sampsond | |||
| IMDb | ID 0001167 | |||
| Нагороди та премії | ||||
|
| ||||
 Шеллі Дювалл у Вікісховищі | ||||
Найбільш відома щодо участі у фільмах «Нешвілл» (1975), «Три жінки» (1977), «Енні Холл» (1977), «Сяйво» (1980), «Попай» (1980), «Бандити часу» (1981) і «Портрет леді» (1996). З 2002 року в кіно не знімається.
Біографія
ред.Шеллі була артистичною та енергійною дитиною, зрештою отримала прізвисько «Маніакальна миша» від своєї матері. У молодому віці зацікавилася наукою, а в підлітковому — прагнула стати вченою. Після закінчення середньої школи Волтріп у 1967 році Шеллі продавала косметику в Foley's і навчалася в Південному Техасі молодшого коледжу, де вона здобула спеціальність в галузі харчування та дієтотерапії.
Шеллі не хотіла бути акторкою, а думала стати художницею. У 1970 році вона зустріла режисера Роберта Альтмана за зніманням фільму «Брюстер Макклауд». Кілька членів знімальної групи фільму були зачаровані життєрадісною присутністю та унікальною зовнішністю Дювалл і попросили її зіграти роль у фільмі.
Справжня слава до Дювалл прийшла через 10 років з виходом фільму «Сяйво». Однак через важкий процес знімання у неї почалися проблеми з психікою. Режисер Стенлі Кубрик спеціально жорстоко та критично ставився до Шеллі. Він наполягав, щоб всі актори так проводились з Шеллі під час знімання. За задумом Кубрика, це мало вплинути на її акторську гру у фільмі.
Після фільму Стенлі Кубрик отримав премію «Золота малина», як найгірший режисер року, а Шеллі була визнана найгіршою акторкою. Однак засновники премії, після повідомлень про жорстоке поводження Кубрика, заявили, що жаліють про нагородження Шеллі Дювалл.[6]
Смерть
ред.Шеллі Дювалл померла 11 липня у своєму будинку в Бланко, штат Техас у віці 75 років. Партнер акторки Ден Гілрой повідомив, що причиною смерті Дювалл стали ускладнення викликанні діабетом.[7][8]
Примітки
ред.- ↑ Catalog of the German National Library
- ↑ а б Shelley Duvall, Robert Altman Protege and Tormented Wife in ‘The Shining,’ Dies at 75 — The Hollywood Reporter.
- ↑ Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
- ↑ Shelley Duvall, Robert Altman Protege and Tormented Wife in 'The Shining,' Dies at 75 — The Hollywood Reporter.
- ↑ Awards 1977 (англ.). Festival de Cannes. Архів оригіналу за 3 грудня 2010. Процитовано 2012-1-23.
- ↑ Bergeson, Samantha (22 лютого 2022). Razzie Founders Say They Would ‘Take Back’ Shelley Duvall’s Worst Actress Nomination for ‘The Shining’. IndieWire (амер.). Процитовано 11 липня 2024.
- ↑ Barnes, Mike (11 липня 2024). Shelley Duvall, Robert Altman Protege and Tormented Wife in ‘The Shining,’ Dies at 75. The Hollywood Reporter (амер.). Процитовано 11 липня 2024.
- ↑ Украина, Комментарии (11 липня 2024). Культова акторка з фільму "Сяйво" мертва. Коментарі Україна (укр.). Процитовано 11 липня 2024.
Посилання
ред.- Шеллі Дювалл на сайті IMDb (англ.)
|
Це незавершена стаття про акторку США. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |